Засоби першої медичної допомоги на БП

Медицина для Вас

Рефераты по медицине, лекции по медицине

Засоби першої медичної допомоги на БП

ПЛАН

заняття по медичній  підготовці

ТЕМА-№8:  Засоби першої медичної допомоги на БП.

УЧБОВА МЕТА:  Закріпити знання засобів першої медичної допомоги.

МЕТОД: Розповідь

час (хв.)

вивчаємі питання

примітка

05

Огляд готовності особового складу до заняття. Оголошення теми навчальної мети і порядку проведення заняття.

10

Ящик поту першої медичної допомоги та йог зміст.

15

Аптечка індивідуальна, зміст, правила користування.

20

Індивідуальний протихімічний пакет, призначення, правила користування.

20

Джгут гумовий, правила накладення.

15

Драбинкова шина, призначення, правила накладення.

10

Перевірка засвоєного матеріалу.

05

Підведення підсумків заняття.

Висновки:_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

АПТЕЧКА ІНДІВІДУАЛНА, ЗМІСТ, ПРАВИЛА  КОРИТСУВАННЯ.

Індивідуальна аптечка (АІ) призначена для надання самодопомоги та взаємодопомоги особовому складу ВС України при використанні ворогом засобів масового враження. Аптечка складається з пластмасової коробки типу портсигару, на який видавлений надпис “АПТЕЧКА ІНДИВІДУАЛЬНА”. На внутрішній стороні футляру вказано в якому гнізді та для якої мети призначений той або інший препарат. До складу аптечки входе:

-  антипод у шприц – тюбику з червоним ковпачком. Препарат є протиотрутою при отруєнні ФОР. Його слід вводити негайно по команді командира або при перших випадках отруєння: ускладнення дихання, слинотечі, початку порушення зору. Сповільнення замітно знижує ефективність дії препарату;

-  промедол 2 % розчин у шприц – тюбику з безкольоровим ковпачком ємністю 1 мл використовується як хворобопонижуючий засіб при опіках, пораненнях та переломах, які супроводжуються біллю. Промедол відноситься до рахунку наркотиків, які викликають звикнення. Тому санінструктор повинен своєчасно контролювати наявність промедолу в індивідуальних аптечках та необхідність його використання.

-   Радіозахисний засіб у таблетках по 0,2 складається з двох пеналів малинового кольору по 6 таблеток у кожному. Препарат приймають по 6 таблеток одночасно, запиваючи водою, при загрозі опромінення, в момент ЯВ або при тривалому перебуванні на місцевості, яка заражена радіоактивними речовинами. Якщо загроза опромінювання збереглась то через 4-5 годин після першого прийому по наказу командира приймається ще 6 таблеток. Більш частіше використання препарату не можливе;

-  антибіотик – хлор тетрацикліну г/х (біоміцин) по 0,00001 ОД в таблетці – складається з двох безкольорових пеналів квадратної форми по 8 таблеток жовтого кольору у кожному. Використовують при пораненнях;

-  етаперазін  по 0,004 у таблетці, є потужним протирвотним засобом. 8 таблеток білого або злегка кремового кольору зберігається в круглому футлярі синього кольору. Приймається по одної таблетці при загрозі опромінення або тимчасово після нього, а також при з¢явленні перших ознак нудоти (рвоти, ікоти).

ІНДІВІДУАЛЬНИЙ  ПРОТИХІМІЧНИЙ  ПАКЕТ.

Призначен для часткової обробки відкритих частин тіла, обмундирування при зараження їх отруйними речовинами та бактеріальними засобами.

Пакет складається з пластмасового футляру з кришкою в якому вміщуються два сосуди з дегазуючими розчинами, чотири ампули з протидимовою суміщаю та чотири марлеві салфетки. Малий сосуд ємністю 40 см3 містить дегазуючий розчин якій призначен для дегазації ОР типу зарин. Великий сосуд ємністю 80 см3 призначений для дегазації ОР типу люйзин. Протидимова суміш, яка знаходиться в чотирьох ампулах призначена для знеболювання дихальних шляхів при враженні їх отруйними димами.

Для дегазації ОР за допомогою ІПП необхідно:

-  винути малий сосуд за петлю, зробити 3-4 просолу в нижній частині сосуду, видавити з сосуду розчин та змочити ним марлеву салфетку, потім ретельно протерти заражену ділянку шкіри протягом 2 хвилин.

-  Потім винути за петлю великий сосуд, легким ударом нижньої частини сосуду по куту футляра розбити в ньому ампулу, стряхнути 10-15 рази потім зробити 3-4 проколу та витискуючи розчин обробити всю поверхню.

При враженні дихальних шляхів необхідно:

-  відламати головку ампули, не виймаючи її з оберти;

-  вдихати пари рідини до зменшення болі в грудях;

-  ІПП вкладається в спеціальне відділення протигазової сумки.

НАКЛАДЕННЯ  ДЖГУТА.

Накладення джгута – це основний спосіб тимчасової зупинки кровотечі на БП.

Джгут накладають на стегно, плече, голень, передпліччя. Джгут накладають на кінцівку вище рани при артеріальній кровотечі та нижче при венозній. Щоб не пошкодити шкіру його накладають на одяг але місце накладення джгут передбачено обертають кількома слоями бинту, косинкою або іншим матеріалом. Джгут потрібно затягувати до зупинки кровотечі але не більше. При правильному положенні джгута кровотеча відразу ж зупиняється, а шкіра кінцівки бідніє. Практична ступінь стискування кінцівки джгутом можна визначити по пульсу на якій не будь артерії нижче місця його затягування. Щезання пульсу вказує на правильність накладення джгута. Кінцівку перетягнуту джгутом слід тепло укутати (але не обкладати грілками). Накладений джгут слід тримати не більш 2 годин у літній час, 1-1,5 години у зимовий час. В тих випадках коли з часу накладення джгута пройшло 2 години, а поранений ще не доставлен в перев¢язочну або операційну для окончательної зупинки кровотечі, потрібно притиснути пальцями артерію вище місця поранення, потім той хто надає допомогу повільно розпускає джгут до встановлення кровообігу в кінцівці та знову накладає його, але трохи вище або нижче попереднього місця. Таке тимчасове зняття джгута повторюють кожний час, поки пораненому не буде надана хірургічна допомога. Особам, яким накладений джгут, потрібне спостереження, так як при транспортуванні джгут у них може ослабнути, та знову розпочатися кровотеча.

ЗАГАЛЬНІ  ПРАВИЛА  НАКЛАДАННЯ  ДРОБИНКОВОЇ  ШИНИ.

1.Для створення непорушності відламків кісток шину потрібно накласти так щоб стали неможливими рухи у двох  сусідніх суглобів (вище та нижче перелому).

2.гострі краї та кути шини повинні бути зглаженні. Металеву шину перед накладенням вигибають по формі кінцівки.

3.під шину підкладають м¢ягку підстілку, особливо в місцях кісткових виступів, щоб не визвати болю при транспортуванні.

4.при переломі ноги шину рекомендується накладати з двох сторін.

5.при відкритих переломах не можна накладати шину до того місця, де на поверхню виступає зламаний кінець кістки.

6.пов¢язки поверх шини слід накладати рівномірно, плотно, але не дуже туго.

Опубликовано в Лекції, статті з медицини пользователем admin on сентября 12, 2013 at 20:27.

Add a comment

Comments are closed.