Захворювання волосся

Медицина для Вас

Рефераты по медицине, лекции по медицине

Захворювання волосся: алопеція (облисіння)

Захворювання волосся часто може виявлятися його природженою відсутністю (атрихоз та гіпотріхоз) або навпаки патологічною поширеністю (гіпертріхоз), його випадінням (алопеція) або обламуванням (що буває переважно при грибкових ураженнях).
Алопеція (аlopecia), або облисіння, розвивається внаслідок різних патологічних впливів на волосяний фоллікул. Вона може бути зумовлена інтоксикацією різного генезу, іонізуючою радіацією, високочастотними хвилями травматизацією, неврогенними, гормональними імунологічними та дистрофічними чинниками, інфекційними захворюваннями та гельмінтозами. Алопеція сама по собі не призводить до втрати працездатності і є косметологічним дефектом. Однак слід зважати на можливі неврологічні та психологічні наслідки цього захворювання в осіб молодого віку й жінок.
Гніздове облисіння (аlopecia areata) виявляється випадінням волосся. Захворюють переважно діти після 3 років та молоді особи. Розрізняють вогнищеву колоподібну, субтотальну, тотальну, універсальну та стригучу її форми. За перебігом – прогресивну та стаціонарну стадії.
Захворювання починається гостро без порушення загального стану і суб’єктивних відчуттів. На будь-якій ділянці волосистої частини голови ( вуса, борода, брови, вії) несподівано з’являються округлі поодинокі або множинні лисини. Шкіра в місцях облисіння спочатку має нормальні характеристики, згодом може стати дещо атрофічною, лущиться.
При вогнищевій алопеції з’являються одна або кілька ділянок облисіння, при субтотальному – в патологічний процес залучається більша ділянка волосистої частини голови, ураження всієї волосистої частини голови з можливим втягненням ділянок росту волосся на обличчі та інших місцях алопеції називається тотальною, або злоякісною. При стригучій алопеції, що буває переважно у жінок під час mensis волосини обломуються на рівні 0,5 – 2 см від поверхні шкіри. У разі втягнення в процес пушкового волосся алопеція називається універсальною.
При прогресивній стадії захворювання утворюються нові вогнища облисіння або пошируються існуючі. Волосини по периферії вогнищ уражень легко висмикуються, їхній пиптик атрофічний. При стаціонарній стадії випадіння волосся припиняється, волосини по периферії вогнищ висмикуються погано. На тлі вогнищ облисіння можна спостерігати поступовий ріст пушкового волосся.
Захворювання перебігає тривало, погано піддається лікуванню. При обмежених формах іноді буває самовиліковування. Що більша площа уражень і стаж захворювання, то гірший прогноз для одужання.
Для лікування алопеції в першу чергу слід визначити причину можливої інтоксикації та впливу фізичних чинників і усунути їхню дію на організм хворого. Ретельно збирається анамнез і проводиться обстеження на наявність вогнищ хронічної інфекції (мигдалини, зуби, придаткові пазухи носа, статеві органи, жовчний міхур). Вогнища хронічної інфекції обов’язково санують. Останнім часом багато уваги приділяється зв’язку інфікування Helicobacter pilori шлунку та двадцятипалої кишки хворих на гніздове облисіння, що перевіряється за допомогою уреазного дихального тесту в гастроентерологічних відділеннях лікарень та госпіталів. Дегельментизацію ex juvantibus проводять навіть без копроскопічного підтвердження наявності гельмінтів, причому перевагу віддають декарісу, що має додаткову імуностимулювальну дію.
Розлади імунної системи у хворих на гніздове облисіння виявляють за допомогою імунограм. Імунокорекцію проводять з урахуванням індивідуальної чутливості до імуномодуляторів. Якщо це неможливо визначити, призначають імуномодулятор вибіркової дії ербісол по 2 мл внутрішньом’язово щоденно № 10 – 20, або настоянку ехінацеї (імунал) по 15 – 20 крапель тричі на день протягом 1 – 2 міс. Призначають також вітаміни, біологічні стимулятори, адаптогени, антигістамінні та седативні препарати. Ревалід – препарат, що містить необхідні при алопеції вітаміни, мікроелементи на незамінні амінокислоти. Його призначають по 1 – 2 капсули тричі на день протягом 1 – 3 міс.
Для місцевого лікування використовують внутрішньошкірні ін’єкції глюкокортикостероїдів, та мазі з цими ж препаратами. При стаціонарній стадії ефективні настоянка червоного перцю, хінін, йод, паста Розентеля. Із фізіотерапевтичних методів застосовують ультрафіолетове опромінення в еритемних дозах, діатермію шийних симпатичних вузлів; парафінові аплікації. Окрім того бажано вживати їжу, що містить багато мікроелементів: зернові, овочі, печінку, річкову рибу, цитрусові, горіхи, гриби.
Диференціювати гніздове облисіння слід із грибковими ураженням волосистої частини голови, вторинним рецидивним сифілісом, червоним вовчаком, склеродермією, природженою і травматичною алопецією.

Симптоматична алопеція (аlopecia symptomatica)

Виникає як вторинний виояв інфекційних уражень шкіри (бешиха) та тяжких загальних інфекцій (сепсис, малярія), променевої хвороби, ендокринопатій. Симптоматичні алопеції носять переважно тимчасовий або спадковий характер. До симптоматичної алопеції належать також:
1. Передчасне облисіння, як правило, спадкове, виражається у дифузному порідінні волосся, переважно в ділянках лоба та тім’я.
2. Себорейна алопеція – дифузне порідіння волосся на волосистій частині голови на тлі патології сальних залоз.
3. Рубцева алопеція виникає внаслідок гоєння глибоких піодермій та травм.

Метки: , , ,

Опубликовано в Шкіряні захворювання пользователем admin on октября 5, 2012 at 7:55.

Add a comment

Comments are closed.