Захворювання сальних залоз: себорея, вугрі

Медицина для Вас

Рефераты по медицине, лекции по медицине

Захворювання сальних залоз: себорея, вугрі

Себорея (seborrhoea) – патологічний стан шкіри, зумовлений порушенням функції сальних залоз та зміною хімічного складу їхнього секрету. За зниження функції сальних залоз розвивається суха себорея, за підвищення – жирна. У виникненні себореї мають значення спадкові фактори, порушення співвідношення між вмістом андрогенів та естрогенів, розлади у функціонуванні коркової речовини наднирників, щитоподібної залози, вегетативної нервової системи, імунологічної реактивності, травлення, авітамінози. Певне значення має наявність вогнищ хронічного запалення та ураження шкіри грибками (Pytirosporum orbicularae).
Виникає себорея здебільшого в період статевого дозрівання на шкірі, що має багато сальних залоз – волосистій частині голови, обличчі, між лопатками, на грудях. Суб’єктивних відчуттів немає. Рідко буває незначний свербіж.
Рідку жирну себорею зустрічаєть частіше у жінок. Шкіра обличчя стає жирною, блищить, волосся схильне до злипання. З’являється лупа. Часто супроводжується себорейною алопецією, що у жінок має дифузний, а в чоловіків вогнищевий характер. Вугрі виникають рідко.
Густа жирна себорея здебільшого буває у молодих чоловіків. На фоні дещо ущільненої шкіри видні розширені вічка сальних залоз у вигляді бурих крапок. Часто розвиваються вугрі.
Суха себорея. Виникає внаслідок згущення шкірного сала, ускладнюється його вихід на поверхню. Шкіра стає сухою, виникають численні вугрі, лупа.
Змішана себорея буває переважно у чоловіків у вигляді сухої або густої жирної себореї на волосистій частині голови і рідкої жирної – на обличчі.
Для лікування себореї призначають рослинну дієту, санують вогнища хронічної інфекції, нормалізують травлення. Призначають вітаміни групи В, аєвіт, адаптогени, біостимулятори, препарати цинку (цинктерал, ревалід). Для видалення лупи, особливо при сухій себореї, показані нічні дерматологічні компреси на волосисту частину голови 1 – 2 рази на тиждень із 5% сірчаною маззю, оливковою або доведеною до закипання і охолодженою соняшниковою олією, розмоченим м’якушем бородинського хліба. Широко використовуються лікувальні шампуні нізорал, фрідерм-цинк, фрідерм-тар (з дьогтем), фітовал, ревіталь, альгопікс. Використовуючи мило, перевагу віддають дьогтярному, гліцериновому, ланоліновому, дитячому. При жирній себореї використовують спиртові розчини саліцилової, борної кислот, натрію тетраборату, резорцину, настоянку календули, очисний тонік оксі.
Голову при себореї бажано мити 1 раз на тиж.
Вугри (аcne) – вугри виникають внаслідок запалення сально-волосяного апарату. Починають з”являтись переважно в період статевого дозрівання і в більшості випадків ускладненням себореї.
Вугри звичайні (acne vulgaris), або юнацькі, виникають на місцях себорейних уражень шкіри – обличчі, спині, шиї, грудях, плечовому поясі.
Навколо закупорених протоків сальних залоз зазвичай утворюються рожеві запальні папули діаметром до 5 мм конічної форми. В центрі папули може з’являтися пустула з якої згодом виходить гній, що зсихається в жовтуваті кірочки. Після гоєння лишається тимчасова пігментація або поверхневий рубчик. Перебіг вугрів хронічно-рецидивуючий із загостреннями в холодну пору року.
Виділяють кілька різновидів звичайних вугрів:
1. Точкові (comedo) вугрі є пробками в сальних залозах або отворах волосяних фолікулів. Їхні верхівки мають чорний або бурий колір.
2. Папульозні (аcne papulosa) вугрі – при розвитку незначного інфільтрату навколо комедонів.
3. Пустульозні (аcne pustulosa) вугрі – при утворенні пустул у центрі папульозних акне.
4. Ущільнені (аcne induratum) вугрі – болючі синюшні вузлики розмірами з горошинку, що розрішуються дуже повільно з утворенням келоїдних рубців.
5. Абсцедуючі (аcne abscedens) вугрі – при утворенні абсцесів на місці акне.
6. Конглобатні (аcne conglobаta), або кулеподібні, вугрі – утворення великих синюшніх вузлів навколо комедонів. Вони дуже болючі, схильні до скупчення, можуть з’єднуватись між собою ходами, відкриваються на поверхні шкіри норицями. Після гоєння залишаються значні рубці, іноді спотворюючі.
Для лікування звичайних вугрів роблять такі ж призначення, як і при себореї. Крім того, використовують антибіотики з урахуванням чутливості, або широкого спектру дії, аутовакцину, аутогемотерапію, пірогенал, антистафілококовий імуноглобулін, ультрафіолетове опромінення, кріомасаж, пустули розтинають. Місцево наносять також іхтіолову, 5% сірчану мазі, дьоготь, нафталан, мазі з антибіотиками та бактеріостатиками, фукорцин, розчини анілінових барвників.
Білі вугрі (аcne alba milium) є ретенційними кістами сальних залоз. Вони мають вигляд білих незапальних вузликів розміром до 3 мм. Локалізуються переважно на шкірі статевого члену, мошонки, повік, лоба, щік.
Лікування полягає у видавлюванні їх або вишкрябуванні гострою ложкою Фолькмана.
Рожеві вугри (аcne rosacee) – виникають переважно внаслідок підвищення активності сапрофітних кліщів Demodex folliculorum (див. розділ “Паразитарні захворювання шкіри”).

Метки: , , ,

Опубликовано в Шкіряні захворювання пользователем admin on октября 5, 2012 at 8:20.

Add a comment

Comments are closed.