Як діяти, якщо загубилася людина з аутизмом

Медицина для Вас

Рефераты по медицине, лекции по медицине

Як діяти, якщо загубилася людина з аутизмом

Звернення в поліцію, оперативне оповіщення знайомих, заготовлений список особливих прикмет і знання основних правил пошуків на природі і в людних місцях, істотно допоможуть у виявленні зниклої дитини, заявили у вівторок експерти в ході онлайн-конференції в РІА Новини.
“Існує міф, що потрібно чекати три доби після пропажі людини, щоб звернутися в поліцію. Це не так – починати пошук треба якомога швидше. Відразу звертайтеся до поліцейських, в пошукові загони, обдзвонювати знайомих”, – заявив координатор пошукового загону “Ліза Алерт” Станіслав Тихонов на онлайн-конференції “Як швидко знайти загубленого з розладом аутистичного спектру”, що проводиться в рамках інформаційного марафону “Проблеми аутизму”.

Прості правила:

Експерт порадив завести так званий “дитячий паспорт”, у якому вказуються основні прикмети дитини. Такий паспорт являє собою бланк з вже розкресленими графами, зразок якого можна знайти в інтернеті.
“Батьки в сильній стресовій ситуації можуть забути, які у дитини є прикмети: родимки, колір очей, часто навіть нормально не можуть вказати зріст. Якщо ви заведете собі такий паспорт, у разі пропажі пошук значно полегшиться”, – сказав координатор.
Тихонов порадив регулярно фотографувати своїх дітей, так як фотографія навіть піврічної давнини може виявитися марною – зовнішність дітей швидко змінюється, і незнайома з дитиною людина може її просто не впізнати за старим знімком. Також, на думку експерта, не зайвим буде придбати для дитини GPS-трекер – пристрій, за допомогою якого можна відстежувати його пересування.
“У тому випадку, якщо дитина загубилася на природі, треба негайно блокувати воду. Встати і дивитися, щоб дитина до неї не вийшла і не потонула . А потім викликати знайомих і поліцію. Якщо дитина пропала в торговому центрі – звертайтеся до охоронців, щоб негайно блокували виходи. У такій ситуації не треба соромитися, адже дитину могли і вкрасти”, – сказав він.

Зниклі діти з аутизмом

Діти з розладом аутистичного спектру знаходяться в найбільшій зоні ризику, так як вони можуть не усвідомлювати, що загубилися, і не просити про допомогу. У цьому випадку важливу роль відіграють профілактичні заходи, вважає психолог Центру психолого-медико-соціального супроводу дітей та підлітків Тетяна Медведовська.
“Можна відпрацювати з дитиною певний алгоритм дій, якому вона буде слідувати за певних ознаках, наприклад, якщо виявить, що поруч немає дорослого. Його потрібно обов’язково відпрацювати, а не просто проговорити”, – повідомила експерт.
Також вона нагадала, що у дитини з аутизмом часто буває свій улюблений маршрут, який у разі пропажі потрібно перевіряти в першу чергу. Крім цього, знаючи особливості близької людини, потрібно спробувати припустити, що його могло залучити, куди він міг відправитися. “Хоча, як правило, вгадати, що аутисту прийшло в голову, дуже складно”, – додала Медведовська .
На думку психолога, найчастіше буває дуже важко зрозуміти, що людині потрібна допомога. ” Вона захоплена своїм інтересом, вона щось роздивляється, і просто не помічає, що поряд з нею немає близького дорослого, що вона в небезпеці”, – вважає Медведовська.
Експерт додала, що тільки спостерігаючи за поведінкою людини, яка дивно себе веде, не так як інші люди, енергійно жестикулює, саме тоді можна зрозуміти, що, можливо, йому потрібна допомога. “Можна до неї підійти і спробувати вступити в контакт, але тут вже за обставинами діяти, бо не буває двох однакових людей з розладами аутистичного спектру”, – розповіла вона.
Якщо в подібній ситуації з’ясувалося, що людині потрібна допомога, необхідно першим справою спробувати дізнатися її ім’я і контактний телефон, щоб зв’язатися з її батьками або опікуном. Але в силу особливостей людей з розладами аутистичного спектру цей контакт може бути утруднений.
“Діти з розладами аутистичного спектру можуть не відповісти на питання, задане в незнайомій формулюванні. Мама навчила їх відповідати на певне питання, тому питання, задані трохи по-іншому, може не викликати у дитини відповідної реакції”, – зауважила психолог .
Для того, щоб постаратися подолати цей бар’єр, по-перше, треба постаратися урізноманітнити формулювання одного і того ж питання, а по-друге, дати дитині час для відповіді. “Реакція на ваше питання може бути відстроченою на досить тривалий час” , – розповіла вона.

Опубликовано в Лекції, статті з медицини пользователем admin on октября 11, 2013 at 15:47.

Add a comment



Previous Post:

Comments are closed.