Висівкоподібний лишай або різнокольоровий лишай

Медицина для Вас

Рефераты по медицине, лекции по медицине

Висівкоподібний лишай або різнокольоровий лишай

Різнокольоровий лишай (pityriasis versicolor), або висівкоподібний лишай, визивається грибками Pityrosporum orbiculare. Хворіють переважно особи репродуктивного віку. Захворювання є малоконтагіозним, його виникненню сприяє насамперед зниження імунологічної реактивності, внаслідок тривалих соматичних захворювань, акліматизації, регулярного вживання алкогольних напоїв та наркотичних речовин.
Інкубаційний період триває від 2 тиж до 2 міс. На шкірі тулуба, шиї та розгинальних поверхонь верхніх кінцівок, рідше ніг та голови, виникають різко обмежені овальні плями діаметром до 3 см, що мають колір від рожевого до темно-коричневого та висівкоподібне лущення. Плями схильні до периферійного росту та злиття з утворенням великих вогнищ ураження. Після розрішення плям лишається тимчасова депігментація (псевдолейкодерма) внаслідок затримання ультрафіолетових проміней лусочками на поверхні уражень. Суб`єктивних відчуттів часто немає. Перебіг хронічний, рецидивуючий з виявами переважно у весняний та осінній періоди.
Для діагностики використовують:
1) виявлення збудника при мікроскопії лусочок;
2) цегельно-червоне або золотисте світіння в променях лампи Вуда (люмінісцентна лампа, що імпрегнована солями нікеля);
3) симптом стружки – при шкрябанні плями лишається білувата смужка лусочок, що до того не візуалізувалась;
4) йодна проба Бальзера (виявляє приховане лущення): при змазуванні уражених ділянок йодовою настоянкою плями різнокольорового лишаю різко контуруються порівняно зі здоровою шкірою внаслідок посиленого забарвлення.
Диференціюють висівкоподібний лишай із сифілітичною лейкодермою, розеольозним сифілідом, вітіліго, стрептодермією, рожевим лишаєм Жибера.
Профілактика полягає у проведенні профілактичного лікування членів сім`ї, хворих на висівкоподібний лишай, кип`ятінні та прасуванні натільної та постільної білизни. Після закінчення лікування слід протирати чимчасові депігментації 2% саліциловим спиртом або 10% розчином бури в спирті двічі на день протягом місяця.
У разі незначного поширення висипань лікування проводять амбулаторно, при генералізованих формах – в умовах дерматологічних закладів. Хворим суворо забороняють приймати вану, використовувати мочалку та обтирання рушником. Кількість водних процедур має бути мінімальною. Забороняють виконувати дії, що сприяють спітнінню.
Місцево призначають втирання двічі на день 10% спиртового розчину бури або 2% саліцилового спирту, чемеричної води, мазей нізорал, ламізил, залаїн, травоген, мікосептин, клотримазол, змазування 2% настоянкою йоду (2% йодна настоянка має менший дубильний ефект ніж офіцінальна 5%, а тому краще проникає в шкіру).УФО призначають в гіпереритемній дозі. При генералізованій формі захворювання доцільне кількоразове застосування методу Дем`яновича (див. розділ “Короста”), а також прийом пероральних протигрибкових антибіотиків: нізорал (кетоконазол) по 200 мг один раз на добу протягом 10 – 30 днів; орунгал (ітраконазол) по 200 мг 1 раз на добу протягом тижня.

Метки: , , , ,

Опубликовано в Шкіряні захворювання пользователем admin on августа 23, 2012 at 21:46.

Add a comment



Previous Post:

Next Post:

No Replies

Feel free to leave a reply using the form below!


Leave a Reply

(Spamcheck Enabled)