Вірусний гепатит В (ВГВ) – профілактика

Медицина для Вас

Рефераты по медицине, лекции по медицине

Вірусний гепатит В (ВГВ) – профілактика

Загальна профілактика ВГВ включає: своєчасне виявлення хворих з різними формами ВГВ і вірусоносіїв (особливу увагу необхідно приділяти групам ризику), ізоляцію та санацію хворих на ВГВ; контроль за службою крові, регулярне обстеження донорів на наявність НВsАg та інших маркерів, обмеження показань до переливання крові та її препаратів; використання одноразових систем для парентеральних маніпуляцій; обмеження показань до парентеральних маніпуляцій; використання спеціалістами, котрі працюють з інфікованим матеріалом, індивідуальних засобів захисту (рукавички, окуляри).

Специфічна профілактика ВГВ: а) активна – проведенні вакцинації; використовують два типи вакцин – плазмову і рекомбінантну.

Дорослих (групи ризику) вакцинують тричі: другу дозу уводять через 1 міс після першої, третю – через б міс після першої. Дозування наводяться у відповідних інструкціях, через те що властивості вакцин різні. Якщо після закінчення повного курсу вакцинації контрольні дослідження показують, що рівень антитіл нижчий за 100 МО/л, уводять ще одну бустерну дозу. У разі правильно проведеної вакцинації і доброї реактивності організму рівень антитіл 100–1000 МО/л зберігається протягом 2 років, потім поступово починає знижуватися.

Вважають, що бустерна доза має бути призначена, якщо рівень антитіл падає нижче за 10 МО/л. У більшості випадків така необхідність виникає через 4–б років, іноді – пізніше.

Підлягають вакцинації: групи ризику з ВГВ; діти, які народилися від матерів, інфікованих НВУ; пацієнтам і персоналу відділень гемодіалізу; особам, котрі одержують різні ін’єкції; медичному персоналу, який має контакт з кров’ю та іншими біологічними рідинами різних хворих, у тому числі з ВГВ.

Для пасивної імунізації використовують гіперімунний імуноглобулін. Контактним із груп ризику його уводять у дозі 0,06 мл/кг маси тіла, бажано протягом перших 24–48 год після контакту. Ефективність дії імуноглобуліну сумнівна у разі його уведення через 7 днів і пізніше після передбачуваного інфікування.

Опубликовано в Інфекційні та паразитарні хвороби пользователем admin on декабря 25, 2013 at 14:39.

Add a comment



Previous Post:

Comments are closed.