Вірусний гепатит С (ВГС) – cерологічні дослідження

Медицина для Вас

Рефераты по медицине, лекции по медицине

Вірусний гепатит С (ВГС) – cерологічні дослідження

У складі геному НСV розрізняють 3 структурних та 6 неструктурних білкві. До кожного з них виробляються специфічні антитіла (анти-НСV), які з’являються в сироватці крові хворих на ВГС у середньому через 15–20 тижнів від моменту зараження, проте цей термін може коливатися від одного місяця майже до року, залежно від шляхів інфікування. Визначення сумарних анти-НСV в сироватці крові (так само, як і РНК вірусу) саме по собі не дозволяє встановити давність інфікування та фазу захворювання. Сумарні анти-НСV часто розцінюють як ретроспективні маркери інфікування, проте в 70–80% випадків ВГС наявність цих антитіл свідчить про реплікацію вірусу. Визначення певної послідовності появи в сироватці крові хворих на ГС антитіл до різних антигенів НСV має важливе значення для розмежування фаз перебігу хвороби та оцінки активності патологічного процесу.

У гострій фазі ВГС спочатку в циркуляції визначаються лише анти-НСV соге ІgМ, анти-NSЗ (можлива наявність анти-NS3, анти-4 та анти-NS5 одночасно), потім поступово зростають титри анти-НСV соге ІgG. Водночас виявляється РНК НСV, активність АлАТ підвищена.

Для Латентної фази ХГС характерним є стабільний рівень анти-НСV соге ІgG, високий вміст анти-NS3, анти-NS4, анти-NS5, можливе періодичне виявлення анти-НСV соге ІgМ – при загостренні; РНК вірусу не визначається або виявляється в низьких концентраціях; активність АлАТ може бути підвищеною, переміжною (то підвищеною, то нормальною) або нормальною.

У Фазі реактивації ХГС виявляються анти-НСV соге ІgМ у високих титрах, анти-НСV соге ІgG, анти-NS3, анти-NS4, анти-NS5; у сироватці крові наявна РНК НСV; активність АлАТ в межах норми.

Серологічними ознаками одужання є зникнення після 8-го тижня хвороби анти-НСV соге ІgМ, визначаються лише анти-НСV ІgG (роки); РНК вірусу не виявляється, показники активності АлАТ – у межах прийнятої норми.

Визначення РНК НСV (кількісне, характеристики геному вірусу – генотипування, виявлення мутацій) важливе для ранньої діагностики ГГС, необхідне для вибору тактики лікування, призначення та моніторингу інтерферонотерапії. Найбільш застосовуваним є метод ПЛР, який дозволяє виявити РНК НСV, вбудовану в геном уражених клітин на 7–21 день після інфікування, в період відсутності в крові антитіл або при їх кількості, недостатній для виявлення методом ІФА. Для дослідження використовують зразки, виділені не тільки зі свіжоотриманих біосубстратів, але й заморожені, висушені або фіксовані зразки, що містять частково зруйновані нуклеїнові кислоти.

При моніторингу ГГС та ХГС, оцінці ефективності терапії найбільш доцільно визначати сумарні анти-НСV, анти-НСV ІgМ, РНК вірусу, антитіла до окремих білків збудника. При проведенні серо-епідеміологічних досліджень достатньо виявлення сумарних анти-НСV.

Опубликовано в Інфекційні та паразитарні хвороби пользователем admin on декабря 22, 2013 at 2:00.

Add a comment

Comments are closed.