Вірусні гепатити – визначення, класифікація – 2

Медицина для Вас

Рефераты по медицине, лекции по медицине

Вірусні гепатити – визначення, класифікація – 2

Для Легкого перебігу ВГ характерні: слабко виражений інтоксикаційний синдром; відсутність нудоти, блювання, помірне збільшення печінки, яка є еластична та безболісна, пульс у нормі, можлива незначна брадикардія; жовтяниця незначна або помірна, короткотривала; білірубін до 100 мкмоль/л, протромбіновий індекс більше 60%, сулемовий титр більше 1,5 ОД, холестерин більше 2,6 ммоль/л.

Для Перебігу ВГ Середньої важкості Характерні: виражена інтоксикація (стійка нудота, але без блювання, повна відсутність апетиту, слабкість); виражена жовтяниця; неприємні відчуття у ділянці печінки під час пальпації; брадикардія, зниження АТ, білірубін 100 – 200 мкмоль/л, протромбіновий індекс 50 – 60%, сулемовий титр 1,2 – 1,5 ОД, холестерин більше 2,6 ммоль/л.

Важкому перебігу ВГ характерні такі клінічні прояви: значно виражена інтоксикація, що наростає (різка слабкість, адинамія); постійна нудота, повторне блювання; консистенція печінки м’якувата, вона чутлива під час пальпації; тахікардія змінює брадикардію; можлива поява геморагій на шкірі, бувають носові кровотечі; іноді виникає «асептична» пропасниця; можлива зміна поведінки хворого (сонливість або безсоння, ейфорія або адинамія); білірубін більше 200 мкмоль/л, протромбіновий індекс менш 50, сулемовий титр менш 1,2 ОД, холестерин менш 2,6 ммоль/л.

При тяжкому перебігу дуже важливі своєчасне виявлення і комплексна оцінка ознак наростання печінкової недостатності і прогресування некротичних процесів у печінці:

- посилення загальної м’язевої слабкості, наявність запаморочення, апатії, анорексії, нудоти, частіше стає блювота, поява немотивованого збудження, порушення пам’яті;

- прогресування збільшення жовтяничного забарвлення шкіри;

- зменшення розмірів печінки, посилення болючості її краю;

- поява геморагічного синдрому (петехіальний висип на шкірі, носові кровотечі, крововиливи в місцях ін’єкцій, "дьогтеподібні" випорожнення, блювота з домішками крові);

- поява набряко-асцитичного синдрому (набряки на ступнях і нижній третині гомілок, асцит);

- виникнення лихоманки, тахікардії, нейтрофільного лейкоцитозу;

- темпи росту в крові рівня непрямого білірубіну, більше, ніж прямого (але при ВГ рівень прямого білірубіну все-таки завжди переважає!); при цьому необхідно звертати увагу на те, що рівень білірубіну не завжди корелює з важкістю захворювання;

- зниження активності АЛТ і АСТ на фоні інтоксикації, що наростає, і росту рівня білірубіну; зменшення співвідношення АлАТ/АсАТ;

- зниження рівня загального білка, А/Г-коефіцієнт < 1; зниження рівня протромбіну нижче 50%, кількості тромбоцитів – нижче 100х109/л.; зменшення вмісту холестерину нижче 2,6 ммоль/л, коефіцієнту естерифікації нижче 0,2, сулемового титру менше 1,2, збільшення часу рекальцифікації і часу утворення згустку крові, зниження толерантності плазми до гепарину,

Фульмінантні форми ВГ Виникають звичайно в перші 2–4 тижні (іноді пізніше – на 8-му тижні) з моменту перших клінічних проявів хвороби (звідси і поділ на ранню і пізню форми), характеризуються швидким наростанням (протягом кількох днів, іноді – годин) печінкової недостатності і як її наслідку – печінкової енцефалопатії.

При перших ознаках ГПЕ відзначають незначне зменшення розмірів печінки, а потім її настільки значне скорочення, що під час перкусії над її проекцією по серединно-ключичній лінії в ділянці нижніх ребер визначається тимпаніт; з’являються крововиливи на шкірі, можливі масивні носові, шлункові кровотечі (розвивається ДВЗ-синдром); прогресують біохімічні порушення, що характеризують важкий перебіг ВГ; у молодих людей за наявності енцефалопатії II–III стадії розвивається частіше метаболічний ацидоз, у літніх – алкалоз (ураховувати під час призначення лікування!); можливе підвищення температури тіла до 38 °С і вище. При розвитку ГПЕ III–IV стадії летальність досягає 90%.

Мікст-гепатит встановлюється при наявності одночасної реплікації двох і більше вірусів. При знаходженні у фазі реплікації одного вірусу та фази інтеграції другого, перший вказується в основному діагнозі, другий – як супутній. При неможливості визначити моно – або мікст-інфекцію за реплікацією вірусів встановлюють діагноз гепатита-мікст.

Опубликовано в Інфекційні та паразитарні хвороби пользователем admin on декабря 19, 2013 at 22:06.

Add a comment

Comments are closed.