Васкуліти шкіри

Медицина для Вас

Рефераты по медицине, лекции по медицине

Васкуліти шкіри

Васкуліти шкіри – Vasculitides cutis. Група захворювань, при яких основною ознакою є запальне ураження стінок кровоносних судин дерми та підшкірної основи. Васкуліти шкіри є поліетіологічними захворюваннями. В їхньому виникненні беруть участь аутоімунні порушення, алергічні реакції, загальні або місцеві інфекції, зумовлені бактеріями, вірусами та грибками, спадковість, гормональні порушення, гіповітамінози, переохолодження, підвищені фізичні навантаження, інтоксикації, зокрема й медикаментозні та харчові.
Чинниками ризику в розвитку васкулітів шкіри є: вогнища хронічної інфекції, інтоксикації різного походження, деякі види патогенних грибів (трихофітони, дріжджові), підвищена чутливість чи непереносність лікарських препаратів (антибіотиків, сульфаніламідів, амідопіріна і ін.).
Найчастіше в клініці шкірних хвороб виявляються поверхневі васкуліти – геморагічний та вузликовий некротичний.
Геморагічний васкуліт (vasculitides haemorrhagica) або анафілактоїдна пурпура чи хвороба Шенляйн — Геноха є системним захворюванням і зустрічається в будь-якому віці. В його виникненні відіграють роль переважно інфекційні та токсико-алергійні процеси. Початок хвороби гострий, здебільшого після перенесення інфекційних захворювань, що супроводжується підвищенням температури тіла та загальним нездужанням. Висипання у вигляді симетричних численних геморагій (розміром до 2 см в діаметрі пурпура) виникають на розгинальних поверхнях кінцівок, обличчі, слизових оболонках рота, кон’юнктиві, рідше на тулубі. Іноді з”являються уртикарні висипи, а також геморагічні папули та везикули. Висипання “квітнуть”. Їхній колір змінюється від червоного до синюшного, далі до коричневого і зелено-жовтого. Може утворюватися стійка пігментація. Захворювання триває від кількох днів до кількох років внаслідок частих рецидивів.
Як при дебюті захворювання, так і за його рецидивів, можливі ураження великих суглобів (ревматична пурпура). У дітей часто ушкоджуються слизові оболонки органів травлення, що супроводжується блювотою та болем у животі, а також нирки, що виявляється гематурією та альбумінурією (абдомінальна пурпура). За тяжкого перебігу захворювання з стрімким розвитком уражень називається блискавичною пурпурою. При ній нерідко буває летальний кінець.
Під час лікування геморагічного васкуліту обов’язковим є ліжковий режим хворих та молочно-рослинна дієта. Призначають антибіотики, нестероїдні протизапальні препарати, антигістамінні засоби. При тяжких формах – глюкокортикостероїди.

Вузликовий некротичний васкуліт (vasculitis nodularis necrotica). Виникає переважно в осіб, у яких євогнища хронічної інфекції, зумовленої гемолітичним стрептококом. Має хронічно-рецидивуючий перебіг.
Висипання симетричні, локалізуються на шкірі розгинальних поверхонь кінцівок, переважно нижніх, рідше на тулубі й статевих органах у вигляді застійно-синюшних вузликів розміром з горошину та запальних плям. Вузлики частково некротизуються, утворюючи виразки, що гояться атрофічними рубчиками.
Диференціюють вузликовий некротичний васкуліт з папулонекротичним туберкульозом шкіри, акне, третинним сифілісом.
Для лікування використовують антибіотики, нестероїдні протизапальні препарати, глюкокортикостероїди, трентал, гепарин, цинарізин, аскорутин. Місцево наносять мазі, що сприяють очищенню виразок та їхньому гоєнню: глюкокортикостероїдні, іруксол, солкосерил, пантенол, вінілін, мазь Вишневського. Ефективні опромінення гелій-неоновим лазером.
Первинна профілактика васкулітів шкіри полягає в усуненні вогнищ хронічної інфекції, у виключенні переохолодження. При вторинній профілактиці з метою запобігання рецидивам необхідно слід уникати охолодження, перевтоми, раціонально застосовувати медикаментозні засоби, зокрема антибіотики.
Диспансерне динамічне спостереження. Лікар військової частини проводить огляд після лікування пацієнтів один раз на 6 міс, дерматолог, терапевт – двічі на рік. Лабораторні дослідження (клінічний аналіз крові з визначенням тромбоцитів, протромбіновий індекс, тривалість кровотечі, загальний аналіз сечі) – один раз на рік. Тривалість спостереження – 3 роки, якщо немає рецидивів.

Метки: , ,

Опубликовано в Шкіряні захворювання пользователем admin on октября 5, 2012 at 7:44.

Add a comment



Previous Post:

Next Post:

Comments are closed.