Тілесний огляд хворого (візуальне обстеження шкіри і слизових оболонок)

Медицина для Вас

Рефераты по медицине, лекции по медицине

Тілесний огляд хворого (візуальне обстеження шкіри і слизових оболонок)

Огляд є першим та, безперечно, дуже важливим методом обстеження хворих на шкірні хвороби. Огляд найліпше проводити при розсіяному денному або досить яскравому електричному світлі. Лікар має стояти між хворим та джерелом світла. Температура в кімнаті (кабінеті) повинна бути 22 – 23оC, оскільки низька температура спричиняє спазм судин і, як наслідок, шкіра блідне, а вища – їхнє розширення,  настає гіперемія, що приховує  справжній колір та змінює малюнок шкіри.

Потрібно оглядати всю шкіру, звертаючи увагу на обличчя хворого, яке може виражати певні емоції та стани (роздратованість, страждання, втому, байдужість). Форма, колір та деформація носа мають значення при діагностиці сифілісу (сідловидний), туберкульозного вовчака (руйнування м’яких тканин – “баранячий ніс”), ринофіми і та ін.

Іноді під час огляду шкіри виникає потреба використовувати лупу, краще зі збільшенням у 3 – 5 разів. Зручною є  бінокулярна лупа, яку надівають на лоб. При цьому руки лишаються вільними для одночасної пальпації або пошкрябування.

Огляд шкіри під лупою, допомагає розрізнити характер лусочок, кірок, петехіальні та розеольозні висипи. Молодим лікарям слід вчитися оглядати шкіру неозброєним оком.

Звертають увагу також на колір шкіри, яка в нормі може бути блідою, рожевою, засмаглою. У здорових осіб вона матова, не має жирного блиску; без проток сальних залоз, що зяють. При деяких захворюваннях шкіра змінює колір. Вона може бути синюшною внаслідок застою, синьо-бурою при акродерматиті, коричневою – при початковій стадії грибоподібного мікозу; жовтою – при жовтяниці; сірувато-чорною – при іхтіозі та меланодермії; бронзовою – при адісоновій хворобі.

При дерматозах, що супроводжуються порушенням функції вегетативної нервової системи, шкіра буває вологою. При дисемінованому нейродерміті, іхтіозі – сухою.

Під час огляду шкіри визначаються морфологічні елементи висипу на ній – первинні та вторинні. Для повнішої характеристики елементів, крім визначення локалізації, кольору та відтінків, потрібні дані пальпації та пошкрябування. Так, наприклад, візуально неможливо визначити справжні розміри горбика, а особливо вузла, бо на поверхні шкіри можуть окреслюватись лише верхні частини елементів. Без пошкрябування важко скласти уявлення про лусочки, ступінь  прикріплення їх, характер лущення.

Обов’язково визначають мономорфізм висипу (псоріаз, червоний плоский лишай, герпес, вульгарна пузирчатка, кропивниця), або його поліморфізм (екзема, герпетиформний дерматоз Дюринга). Слід диференціювати істинний поліморфізм, при якому одночасно існують декілька первинних елементів (екзема), та хибний, коли є один чи кілька первинних елементів, а решта – вторинні, які є наслідком їхньої еволюції (фурункульоз).

Звертають увагу на розташування висипу, оскільки в випадках деяких хвороб притаманна конкретна (типова) локалізація: при червоному вовчаку – обличчя; псоріазі – розгинальні поверхні ліктьових та колінних суглобів, волосиста частина голови; простому герпесі – губи, статеві органи, тощо.

Спостерігають особливості взаємного розташування висипів: фокусне – елементи не зливаються, їх оточує здорова шкіра; дифузне – елементи зливаються у великі вогнища.

Розповсюдженість висипань буває: відокремлена (вогнищеві нейродерміт та склеродермія, невус, простий герпес, вузлувата еритема); розповсюджена (рожевий лишай, псоріаз); тотальна, або еритродермія (псоріаз, дерматит). Звертають увагу і на інші особливості: симетричність (псоріаз, істинна екзема), асиметричність (контактний дерматит, оперізуючий лишай, кільцеподібна гранульома); системність – розташування по ходу нервових стовбурів та судин (оперізуючий лишай, лінійний червоний плоский лишай); фігурність (псоріаз, мігруюча еритема); серпінгінація – висипи, що повзуть (лепра, горбиковий сифіліс, туберкульозний вовчак).

Оглядають волосся, нігті, статеві органи, шкіру заднього отвору.

При огляді червоної облямівки губ звертають увагу на її колір, сухість, наявність лусочок, тріщин, ерозій, кірок. Слизові оболонки ротової порожнини також підлягають огляду. Там також можна знайти висипи (кандидоз, червоний плоский лишай, пузирчатка). В разі потреби ретельнішого огляду рота треба запропонувати хворому відкопилювати губи та щоки власними руками, щоб запобігти зайвому травмуванню та болючості.

Опубликовано в Шкіряні захворювання пользователем admin on марта 26, 2013 at 4:18.

Add a comment

Comments are closed.