Теніаринхоз

Медицина для Вас

Рефераты по медицине, лекции по медицине

Теніаринхоз

Етіологія і епідеміологія. Збудником є ціп’як бичачий. Людина заражається при споживанні сирого або недостатньо термічно обробленого м’яса великої рогатої худоби, в якій знаходяться личинки бичачого ціп’яка (фінни). Зараження можливе при пробі сирого м’ясного фаршу.

Патогенез. Розвиток теніідозів відбувається із зміною хазяїв. остаточним хазяїном є людина, в тонкому кишковику якого тенііди паразитують в статевозрілій стадії, проміжним – велика рогата худоба. У тонкому кишковику людини з тієї, що проковтнула фінни в течію приблизно 3 мес розвивається статевозрілий гельмінт, який робить на організм людину токсичне, механічне і аллергізуюча дія, травмує кишковик, пригноблює секреторну функцію шлунку.

Клінічна картина проявляється мимовільним виходженням члеників гельмінта з анусу, виділенням їх з фекаліями. Нерідко спостерігаються диспептические порушення, підвищена дратівливість. болі в животі нагадують холецистит, панкреатит, апендицит. Іноді виникають синдром Меньера, епілептиформні припадки. Діагноз встановлюється на підставі клінічної симптоматики, відомостей, отриманих від хворого, про виходження члеників гельмінта. Для уточнення характеру "утворень", що виділяються, необхідно доставити їх в лабораторію в посудині з водою.

Лікування. Дегельмінтизація проводиться за методикою, загальною для дифиллоботриоза, тениаринхоза, тениоза, геминолепидоза.

Профілактика – роз’яснення населенню небезпеки споживання сирого м’яса і проби м’ясного фаршу.

Опубликовано в Інфекційні та паразитарні хвороби пользователем admin on сентября 21, 2013 at 20:30.

Add a comment

Comments are closed.