Медицина для Вас

Рефераты по медицине, лекции по медицине

Вторинні морфологічні елементи шкірного висипу

1. Вторинна пігментація – зміна кольору шкіри на місці первинного або вторинного елемента, що розсмоктався. Виникає із плями, папули, пухирця, пузиря, поверхневих пустул, іноді уртики і вторинних: ерозій, поверхневих садна і тріщини.
2. Лусочка (sqama) – вторинний елемент, що складається з поверхневих шарів епідермісу, шкірного сала, пилу, бактерій. Процес відторгнення лусочок називається десквамацією, котра може бути дрібнопластинчаста (десквамація фурфурація) і великопластинчаста (десквамація ляміноза). Лусочка виникає із плями, папули, горбика або при підсиханні пухирця і із вторинних елементів – пігментація, ліхенізація.
3. Ерозія (erosio) – пошкодження в межах епітеліального відділу шкіри, виникає із папули, пухирця, пузиря, поверхневих пустул. Зникає безслідно, а із вторинних елементів залишає кірку або вторинну пігментацію.
4. Виразка (ulcus) – вторинний елемент глибокий дефект шкіри (досягає сіткового шару), виникає із глибоких первинних елементів (горбик, вузол, глибокі пустули). Обриси бувають округлі або неправильні, мають пологі або підриті краї.
Форма – правильна, округла, овальна, щілиноподібна і неправильна. Дно може бути вкрите грануляціями або мати тканинний детрит.
Вихід – завжди утворює рубець. Із вторинних елементів утворює кірку і рубець.
5. Садно (excoriatio) – лінійний дефект шкіри, який розвивається внаслідок механічного ушкодження шкіри при свербежу. Буває поверхневий, що зникає безслідно, а при розрішенні утворює кірку або вторинну пігментацію. Садно може бути глибоким (пошкоджувати сітковий шар шкіри) і утворювати рубець або кірку.
6. Тріщина – лінійний дефект шкіри внаслідок втрати шкірою міцності та еластичності. Бувають поверхневі (fissura) і глибокі (rhagades).
7. Кірка (crusta) – висохлий ексудат, виникає на місці всіх порожнинних елементів (пухирець, пузир, пустула) або на місці вторинних елементів, що супроводжуються порушенням цілісності шкіри (ерозія, виразка, екскоріація, тріщини). Колір кірки залежить від характеру ексудату (серозні, гнійні, геморагічні).
8. Рубець (cicatrix) – заміна дефектів шкіри грубоволокнистою сполучною тканиною, виникає на місці первинних (горбик, вузол, глибокі пустули), або на місці глибоких вторинних елементів (виразка, глибока тріщина, глибока екскоріація). Свіжий рубець червоного кольору внаслідок просвічування кровоносних судин, а старий – білого кольору внаслідок їхнього запустіння. По відношенню до навколишньої шкіри діляться на гіпертрофічні, плоскі, атрофічні. За кількістю пігменту: гіпер-, гіпо-, депігментовані. Від навколишньої шкіри рубець відрізняється блиском, щільністю, відсутністю придатків шкіри і кольором.
9. Атрофія – потоншення всіх шарів шкіри. Виникає на місці горбика або глибоких пустул.
10. Ліхеніфікація (lichenificatio) – потовщення всіх шарів шкіри, підкресленість її малюнка. Виникає внаслідок нейродерміту, екземи. Шкіра щільна, груба, усіяна борозенками, погано береться в складку. Вихід – минає безслідно, а із вторинних елементів формує лусочки і вторинні пігментації.
11. Вегетація (vegetatio) – виникає внаслідок розростання сосочкового шару дерми. Минає безслідно.

Add a comment

Первинні порожнинні морфологічні елементи шкірного висипу

 

1. Пухирець (vesicula) – первинний порожнинний елемент шкірного висипу, що має дно, дах і серозний або геморагічний вміст. Розмір пухирця до 1 см в діаметрі (пузирчатка, пухирцевий і оперізувальний лишай). Пухирці бувають одно і багатокамерні. Характер вмісту залежить від глибини залягання пухирця в шкірі. Якщо досягає сосочкового шару, то вміст геморагічний. Вихід – зникає безслідно. Із вторинних елементів створює ерозію, кірку і вторинну пігментацію. Гістологічно характеризується змінами за типом екссудації в епідермісі або в сосочках дерми.

2. Пузир (bulla). Відрізняється від пухирця тільки розмірами, які можуть бути від кількох см в діаметрі до розмірів долоні(пузирчатка, епідермофітія, пемфігоїд Левера).

3. Пустула (pustula) – гноячок – містить гнійний ексудат. Пустули поділяються на:
–непов`язані з придатками шкіри:
• поверхневі (імпетиго, фліктена);
• глибокі (ектима, рупія).
–пов`язані з придатками:
• волосом – поверхневі (остеофолікуліт) і глибокі (фолікуліт);
• сальною залозою – поверхневі акне і глибокі акне;
• з потовою залозою – поверхневі (перипорит) і глибокі (гідраденіт).
Вихід – всі поверхневі пустули зникають безслідно, а з вторинних елементів утворюють ерозію, кірку і вторинну пігментацію (як з пухирцем). Глибокі пустули утворюють рубець або атрофію, а із вторинних елементів утворюють виразку, кірку, рубець і атрофію.
Гістологічно – це тексудативний процес в епідермісі або дермі.

4. Пухир (urtica) – первинний елемент, що займає позицію на межі порожнинних і безпорожнинних. Виникає внаслідок короткочасного розширення поверхневих кровоносних судин і виходу рідкої частини крові в довколишню тканину (кропивниця, укуси комах, опіки рослинами). Вихід – зникає безслідно. Вторинних елементів не створює за винятком ( дуже рідко) вторинної пігментації.

Add a comment

Первинні безпорожнинні морфологічні елементи шкірного висипу

1. Пляма (macula) – первинний безпорожнинний елемент шкірного висипу, змінює тільки колір шкіри. Бувають пігментні й судинні. Плями поділяються на запальні (виникають внаслідок короткочасного розширення кровоносних судин) та незапальні. Запальні плями, що мають розмір до нігтьової пластинки називаються розеола (сифіліс, черевний та висипний тиф, кір); більші – еритема (еритема від ультрафіолетових проміней, ніяковості і натиску). При натискуванні запальні плями тимчасово зникають або бліднішають.
Незапальні плями виникають внаслідок:
Внаслідок крововиливу – геморагічні, які залежно від розміру поділяють на:
а) петехії – точкові плями;
б) пурпура – розміром до нігтьової пластинки мізинця;
в) лінійні або смугоподібні – вібіцес;
г) більші нігтьової пластинки – екхімози;
д) великі безформні – сугіляції;
ж) гематоми – великі крововиливи.
• Внаслідок нерівномірного розподілення пігменту. Розрізняють природжені та придбані, а також гіперпігментовані, гіпопігментовані і де пігментовані плями. Наприклад, веснянки, хлоазми, родимки, альбінізм, вітиліго.
• Внаслідок відкладання в шкірі фарбуючих речовин – татуювання (туш, чорнило, фарба, кам`яне вугілля) або ж внаслідок забарвлення шкіри робітників на хімпідприємствах (ксантохромія).
• Внаслідок стійкого розширення кровоносних судин. Судинні плями бувають природжені (судинний невус) і придбані (павучки або печінкові зірочки – телеангіоектазії).
Плями, як правило, зникають безслідно, із вторинних елементів створюють лусочку і вторинну пігментацію. Гістологічно характеризуються змінами в епідермісі, або в сосочковому шарі дерми залежно від виду плями.
2. Папула або вузлик (papula) не завжди змінює консистенцію, але завжди змінює рельєф шкіри. Розрізняють незапальні (бородавки, мозолі) і запальні папули. За формою їх поділяють на:
• міліарні – гострокінцеві (короста, червоний волосяний лишай, лишай золотушних);
• лентикулярні (сочевицеподібні), котрі залежно від особливостей поверхні поділяються на: з плоскою поверхнею; з напівсферичною; з пупкоподібно вдавленою.
Розмір лентикулярної папули до нігтьової пластинки мізинця (1,5 – 2 см) в діаметрі. Гістологічно – це клітинний інфільтрат епідермісу і сосочків дерми.
Бляшки-папули розміром понад 2 см у діаметрі (псоріаз, парапсоріаз). По відношенню до шкіри виділяють епідермальні, дермальні і змішані папули. Із вторинних елементів створюють ерозію, лусочку і вторинну пігментацію, а під кінець зникають безслідно.
3. Горбик (tuberculum). Горбики розміщуються в сітковому шарі дерми і мають розмір до 1 см в діаметрі. Вони завжди змінюють консистенцію шкіри і не завжди – рельєф. Горбики бувають незапальні (рабдоміома, лейоміома) і запальні (сифіліс, лейшманіоз, лепра, люпус). Завжди залишають рубець або атрофію.
4. Вузол (nodus) локалізується в гіподермі. Вузли поділяються на незапальні (атерома, ліпома) і запальні (скрофулодерма, лепра, гума). Розмір вузлів від кількох см до курячого яйця і більше. Вихід – зникають безслідно або розпадаючись, утворюють виразку, що зарубцьовується. Гістологічно – це клітинний інфільтрат гіподерми.

Add a comment