Медицина для Вас

Рефераты по медицине, лекции по медицине

Міліарний туберкульоз – міліарний дисемінований вовчак обличчя

Міліарний туберкульоз або міліарний дисемінований вовчак обличчя (lupus miliaris disseminatus faciei) – рідкіса форма туберкульозу шкіри. Хворіють переважно молоді особи, частіше жінки, без активних проявів туберкульозної інфекції.
Висипи представлені ізольованими безболісними міліарними папулами жовто-червоного або червоно-коричневого кольору з пустулоподібним центром м`якої консистенції. Особливості будови цих папул сприяють виникненню феноменів “провалювання зонду” та “яблучного желе”. Висипи з`являються нападами, притаманний хибний поліморфізм. Елементи висипань, проіснувавши декілька місяців, лишають після себе тимчасову пігментацію або поверхневі атрофічні рубчики.
Від розацеа міліарний дисемінований вовчак обличчя відрізняється відсутністю еритеми, пустулізації та телеангіоектазій, часто позитивною туберкуліновою пробою. Від саркоїдозу ця форма туберкульозу відрізняється меншою щільністю висипань та відсутністю системних виявів саркоїдозу, від вугревих висипань – відсутністю комедонів, нагноєння, іншою гістологічною картиною (туберкульозна гранульома з некрозом та гігантськими клітинами Пирогова – Лангганса). Туберкулінові проби слабопозитивні.

Add a comment

Ліхеноїдний туберкульоз шкіри – лишай золотушних

Ліхеноїдний туберкульоз шкіри (tuberculosis cutis lichenoides), або лишай золотушних (lichen scrofulosorum) – рідкісна форма туберкульозу шкіри. Виникає внаслідок гематогенної дисемінації, головним чином, у дітей та підлітків, що хворіють на інші форми туберкульозу і мають підвищену чутливість до мікобактерій. Провокують розвиток захворювання гострі інфекційні процеси, іноді туберкулінові проби, а також щеплення БЦЖ.
Висипи симетричні, розташовуються переважно на шкірі бокових поверхонь тулуба, мають схильність до групування. Первинним елементом є маленька округла м`яка папула жовто-коричневого або блідо-рожевого коліру з гострокінцевою або сплощеною поверхнею розміром зі шпилькову голівку, що часто має рогову луску на поверхні або пушкове волосся в центрі. Іноді в центрі таких папул виникають пустули або пухирці. Папули схильні до самовільного регресування через 3 – 6 тиж. Вони швидко зникають під впливом лікувальних заходів, залишаючи після себе тимчасову пігментацію або рубцеву атрофію.
Від червоного плоского лишаю лишай золотушних відрізняється кольором, відсутністю вдавлень у ценрі елементу висипань, типовою локалізацією; від ліхеноїдних сифілідів – менш яскравим забарвленням, меншою щільністю, негативними серологічними реакціями на сифіліс.
Перебіг хвороби хронічний, нападоподібний з рецидивами восени та навесні. Туберкулінові проби позитивні.

Add a comment

Папуло-некротичний туберкульоз шкіри

Папуло-некротичний туберкульоз шкіри (tuberculosis cutis papulonecrotica) виникає переважно при хронічному перебігу первинного туберкульозу за рахунок періодичної гематогенної дисемінації незначної кількості мікобактерій і розвитку алергічного васкуліту внаслідок сенсибілізації ними та продуктами їхньої життєдіяльності. Цю форму туберкульозу шкіри зумовлюють гострі інфекційні хвороби, порушення кровообігу, ендокринні зміни. Хворіють найчастіше підлітки та молодь. Типова локалізація – шкіра розгинальних поверхонь кінцівок, особливо в ділянках ліктів та колін, рідше стегон і сідниць.

Висипи симетричні. Первинним елементом є щільна безболісна папула напівкулеподібної форми червоно-синюшного або коричневого кольору розміром 2 – 7мм у діаметрі. В центрі папули виникає своєрідна псевдопустула, що містить некротизовану масу, яка пізніше утворює кірку. Після відходження кірки залишається маленький поверхневий округлий “штампований” рубець з чіткими межами та вузьким віночком гіперпігментації. Еволюція кожного елементу триває  1–- 2 місяці. У зв`яку з приступоподібним виникненням висипів, елементи перебувають в різних стадіях розвитку (хибний поліморфізм).

Гістологічно виявляється центральний некроз, що оточений неспецифічним, а по периферії гранульоматозним інфільтратом, а також  спостерігаються судинні зміни.

Диференційну діагностику слід проводити з горбиковим сифілідом, некротичними вуграми та масляними фолікулітами. Горбиковий  сифілід вирізняється груповим, а не розсіяним розташуванням елементів висипів, чітким відмежуванням елементів від здорової шкіри, утворенням глибоких виразок зі щільними краями, які загоюються фокусними рубцями. При некротичних вуграх та масляних фолікулітах більше виражені запальні явища, немає   типових “штампованих” рубчиків, виявляються комедони.  Дані про захворювання туберкульозом в анамнезі  допомагають підтвердити діагноз.

Захворювання часто поєднується з туберкульозним вовчаком, скрофулодермою, ліхеноїдним туберкульозом, туберкульозом лімфатичних вузлів. Перебіг хвороби хронічний, з погіршенням стану взимку і поліпшенням в теплий період року. Між нападами загальний стан хворих в більшості випадків не страждає. Туберкулінові проби, як правило, позитивні. Прогноз для видужання сприятливий.

Add a comment