Стрептодермії

Медицина для Вас

Рефераты по медицине, лекции по медицине

Стрептодермії

Стрептодермії мають переважно поверхневий характер ураження шкіри, схильність до периферійного росту, велику контагіозність, вони не зачіпають волосяні фолікули, потові та сальні залози. Хворіють головним чином діти, люди з ніжною шкірою. Первинним морфологічним елементом шкірного висипу при стрептодермії є фліктена – в`ялий пузир, що є різновидом пустули.
Стрептококове імпетиго (impetigo streptogenes) – поверхнева інфекція шкіри, що локалізується переважно на обличчі, волосистій частині голови, гомілках, кистях. Рідше уражається шкіра тулуба. Характерним є гострий початок захворювання з появою на гіперемічній шкірі фліктен розміром від сочевиці до горошини, іноді більших. Фліктени оточені гіперемічним рожевим віночком, схильні до периферійного росту і злиття. Вміст фліктен спочатку прозорий, швидко стає каламутним і через 3 – 7 днів зсихається, утворюючи солом`яно-жовтуваті кірочки. Після відпадання кірочок утворюються рожеві плями. Стрептококове імпетиго може уражувати значні ділянки шкіри в ослаблих осіб, ускладнюватися стафілококовою інфекцією.
Розрізняють кілька клінічних різновидів стрептококового імпетиго:
Імпетиго складок – уражає шкіру куточків рота (стрептококова заїда), кутків носо-губних складок та шкіри за вухами. При стрептококовій заїді в кутках рота після відходження покришки фліктеми утворюється болюча щілиноподібна ерозія, яка згодом може перетворитися на кровоточиву тріщину шкіри, або вкритися сірувато-жовтуватою гнійною кірочкою. Хворіють переважно діти та люди похилого віку. Захворюванню притаманні хронічний перебіг та рецидивування, високо контагіозне. Клінічна картина стрептококової заїди подібна до кандидозної заїди, при якій можна виявити грибковий збудник шляхом бактеріологічного та бактеріоскопічного дослідження та характерний білуватий наліт, що легко знімається ватним тампоном. Тріщини в куточках рота можуть виникати також через брак вітаміну А в організмі. Але в цьому випадку тріщини множинні, дрібні, на тлі ліхенізованої шкіри, а язик має насичено червоний колір.
Бульозне імпетиго характеризується появою на шкірі гомілок, стоп та кистей пузирів гнійним вмістом та напруженою покришкою.
Кільцеподібне імпетиго виникає при центральному регресі великих вогнищ запалення шкіри.
Стрептококова пароніхія (субепідермальний панарицій) виникає при ураженні нігтьового валика. Супроводжується інтенсивним пульсуючим болем та підвищенням температури тіла.
Простий лишай (вітровий лишай) – різновид сухої стрептодермії, уражає переважно дітей. Висипи найчастіше бувають на обличчі та кистях. Вони мають вигляд світло-рожевих запальних плям різного розміру, щільно вкритих висівкоподібним лущенням, внаслідок чого можуть виглядати білими. Перебіг хронічний, часто рецидивують.
Папульозне сифілоподібне імпетиго – хворіють погано доглянуті діти, переважно першого року життя. Характерними є висипання запальних плям на шкірі сідниць, стегон, гомілок, статевих органів. На тлі плям згодом виникають рожеві папули діаметром до 1 см, що нагадують сифілітичні. На їхній поверхні можуть виникати фліктени. При диференційній діагностиці сифілісу враховують результат серореакцій, неболючість, більшу щільність й інші можливі вияви цього захворювання.
Стрептококова попрілість (гостра дифузна стрептодермія) буває найчастіше в погано доглянутих дітей, товстунів і хворих на цукровий діабет. Характеризується появою в природних складках шкіри фліктен, що дуже швидко втрачають покришку, утворюючи ерозії, що мокнуть.

Метки: ,

Опубликовано в Шкіряні захворювання пользователем admin on августа 15, 2012 at 14:51.

Add a comment



Previous Post:

Next Post:

No Replies

Feel free to leave a reply using the form below!


Leave a Reply

(Spamcheck Enabled)