Рожевий лишай Жибера

Медицина для Вас

Рефераты по медицине, лекции по медицине

Рожевий лишай Жибера

Рожевий лишай Жибера (pityriasis  rosea  Giber). Етіологія  і патогенез невідомі. Існує припущення  інфекційної природи цього  дерматозу, що базується на виникненні виявів після застудних захворювань, наявності  інкубаційного періоду  та стійкого імунітету.

Появі шкірних проявів передує кількаденний період, що супроводжується загальним розладами – субфібрилітетом, нездужанням, головним болем. Спочатку на шкірі тулуба виникають 1 – 3  так  звані материнські бляшки – рожеві плями діаметром до 3 см. Через 3 – 10 днів раптово виникають численні симетричні поширені висипи, представлені запальними різко обмеженими плямами розмірами до 1,5 см, іноді в комбінації з папулами та уртиками. Висипи розташовуються паралельно лініям шкірного малюнку. Вони локалізуються переважно на шкірі тулуба, внутрішніх поверхонь стегон, згинальних поверхонь верхніх кінцівок, аногенітальної ділянки, під пахвами. Негативна локалізація висипів на шкірі обличчя, волосистої частини голови, долонь та підошв, іноді висипи супроводжуються помірним свербінням. Тривалість захворювання 4 – 6 тиж. Минає самостійно. Рецидиви бувають рідко.

Диференціюють рожевий лишай із висівкоподібним лишаєм, себорейною екземою, розеольозним сифілідом, парапсоріазом, токсикодермією, дерматомікозами.

Профілактики не розроблено.

Лікування. Хворому суворо забороняють приймати ванни, митися з милом та мочалкою, розтиратися рушником, носити вузький синтетичний та вовняний одяг. При вираженому свербінні призанчають антигістамінні препарати, глюкокортикостероїдні креми, індеферентні бовтанки, цинкову пасту. У разі поширеного висипу бажано вживати антибіотики широкого спектру дії.

Метки: , , ,

Опубликовано в Шкіряні захворювання пользователем admin on августа 15, 2012 at 20:19.

Add a comment



Previous Post:

Next Post:

No Replies

Feel free to leave a reply using the form below!


Leave a Reply

(Spamcheck Enabled)