Псоріаз - лускатий лишай

Медицина для Вас

Рефераты по медицине, лекции по медицине

Псоріаз – лускатий лишай

Псоріаз, або лускатий лишай, (psoriasis) є одним із найпоширеніших дерматозів з тяжким перебігом. Питома вага хворих на псоріаз у загальній структурі захворюваності на шкірні хвороби, за даними різних авторів, становить 2 – 10%, а серед стаціонарних хворих у шкірних відділеннях – від 6,5% до 22%. Захворювання частіше виникає в молодому і середньому віці. В Україні останніми роками спостерігається зростання захворюваності серед осіб від 18 до 40 років, а також у дітей. Збільшилася кількість хворих із тяжкими інвалідизуючими формами хвороби, резистентними до різних методів терапії. На думку багатьох науковців, це пов`язано з екологічними проблемами і наслідками аварії на Чорнобильській АЕС.
Таким чином, псоріаз становить не тільки медичну, а й серйозну соціальну проблему, особливо для нашої країни.
Етіологія і патогенез псоріазу вивчені недостатньо. Одна з найвірогідніших теорій етіології – вірусна. У шиповатому шарі епідермісу виявляються включення, які трактуються як конгломерат вірусів.
На користь інфекційно-алергійної теорії виникнення захворювання свідчать випадки розвитку псоріазу після грипу, ангіни, пневмонії.
Нерідко виникнення лускатого лишая пов`язують з нервово-психогенними розладами, розумовою та фізичною перевтомою.
Ендокринну теорію псоріазу підтверджують дані про зниження глюкокортикоїдної функції надниркових залоз у хворих на цей дерматоз.
Існують також теорії порушення обміну речовин та спадковості. Зареєстровано випадки псоріазу в першому, другому, третьому і четвертому поколіннях. Можна припускати, що лускастий лишай пов`язаний із значними патологічними змінами в багатьох органах і системах хворих на псоріаз.
Сучасний рівень знань дає змогу визначити псоріаз як системну хворобу, в патогенезі якої важливу роль відіграють імунологічні порушення, тобто як імунозалежний дерматоз. Серед етіологічних і патогенетичних чинників псоріаза, встановлених різними авторами, можна відокремити ті, що призводять до розвитку хвороби і ті, що провокують її клінічні вияви. Сьогодні з упевненістю можна говорити, що головним чинником є генетичний.
Клінічна картина захворювання
Клінічні форми псоріазу дуже різні і можуть відрізнятися одна від одної так, що, на перший погляд, здаються абсолютно різними захворюваннями. Найчастіше псоріаз починається у вигляді дрібних крапчастих папул рожево-червоного кольору (psoriasis punktata), які потім збільшуються до розмірів краплини (psoriasis guttata). Поверхня папул вкрита сріблясто-білими лусочками, що додає поверхні папули сірувато-білого відтінку. Лусочки рихлі і легко видаляються з поверхні папул при пошкрябуванні. Псоріатичні папули схильні до периферійного зростання і злиття. Спочатку вони досягають розмірів монети (psoriasis nummularis), потім зливаючись, утворюють химерні фігури на тілі хворого.
Внаслідок злиття папул виникають ділянки суцільного ураження шкіри розміром з долоню і більше (psoriasis diffusa). Лускатий лишай може уражати всю шкіру, тоді вона набуває яскраво-червоного відтінку і лущиться крупнопластинчатими лусочками – псоріатична еритродермія.
Псоріатичним папулам властиві три феномени (тріада Ауспіца): стеаринової плями, термінальної плівки і точкової кровотечі. Крім того при прогресуючій, а іноді і при стаціонарній стадіях буває позитивний симптом Кебнера (ізоморфна реакція) – поява на місцях трамвування шкіри нових висипань через 7 – 10 діб по тому.
Псоріатичні висипи можуть локалізуватися на будь-яких ділянках шкіри, але переважно вони розташовуються симетрично на розгинальних поверхнях верхніх і нижніх кінцівок, а потім на шкірі тулуба і волосистої частини голови. Іноді захворювання починається з ушкодження волосистої частини голови, і тривалий час це є єдиним виявом псоріаза. Крім цього, приблизно у 10% хворих уражується шкіра долонь і підошов та пластинки нігтів. Ураження нігтів має подвійий характер: здебільшого на поверхні нігтьових пластинок з`являються точкові ямкоподібні заглиблення, і ногтьова пластинка стає схожою на поверхню наперстка (симптом наперстка), в інших випадках виникає піднігтьовий гіперкератоз, нігтьова пластинка стає брудно-жовтою і легко кришиться (псоріатична дистрофія нігтів).
В перебігу хвороби розрізняють три стадії: прогресуюча, стаціонарна і регресуюча. За рецидивуючому перебігу хвороби загострення частіше наступає восени і взимку (зимова форма ), рідше рецидиви виникають влітку (літня форма). В прогресуючій стадії з`являються нові папульозні висипання, які мають тенденцію до периферійного зростання.
У цій стадії лусочки вкривають лише центр елементів, по периферії залишається вільна від лусочок зона у вигляді червоного віночка (віночок зростання). В стаціонарній стадії нові елементи не з`являються, віночок зростання зникає, весь елемент покривається сріблясто-білими лусочками. В регресивній стадії інфільтрація і лущення елементів меншають, по периферії з`являється так званий псевдоатрофічний обідок Воронова. Елементи поступово розсмоктуються, залишаючи після себе тимчасову депігментацію.
Клінічні вияви і перебіг псоріазу вельми різні. У частини хворих захворювання виявляється одиночними папулами або бляшками в типових місцях локалізації (чергові бляшки). Така форма псоріазу зазвичай абсолютно не порушує працездатність хворих і є лише незначним косметичним дефектом. В інших випадках захворювання перебігає тяжко, без ремісій, з ураженням великих ділянок шкіри, а іноді ушкоджується вся шкіра (псоріатична еритродермія).
При псоріазі приблизно в 5% випадків уражаються дрібні і великі суглоби (псоріатична артропатія), що часто зумовлює інвалідізацію.
Можуть уражатися і слизові оболонки (порожнини рота, сечівника та ін.), шкіра головки статевого члена. Істотні зміни при псоріазі спостерігаються в усіх шарах тонкої кишки незалежно від поширеності шкірного процесу, давності захворювання, ентеральних скарг.
Псоріатична еритродермія іноді ускладнюється альбумінуриєю, нефритом, пневмонією, що в окремих випадках може призвести до летального виходу.
Крім звичайних форм хвороби, в окремих випадках спостерігається ексудативний і пустульозний псоріаз, описаний L. Zumbusch ще в 1909 р. У таких хворих при бактеріологічному аналізі ув вогнищах ураження виявляються стафілококи. У деяких хворих замість розгинальних поверхонь кінцівок і шкіри тулуба, ушкоджуються складки шкіри під грудними залозами, пахові складки і шкіра пахвинних ямок (перекручена форма псоріазу). В таких випадках при бактеріологічному дослідженні у вогнищахураження виявляються дріжджоподібні грибки роду Сandida albicans.
Диференціювати псоріаз слід з парапсоріазом, для якого притаманний “симптом облатки”; червоним плоским лишаєм, при якому в центрі папул є пупкоподібне вдавлення; себореєю, при якій не так значно виражена інфільтрація вогнищ уражень; папульозним сифілідом (позитивні серореакції на сифіліс, епіданамнез).

Метки: , ,

Опубликовано в Шкіряні захворювання пользователем admin on августа 24, 2012 at 8:27.

Add a comment



Previous Post:

Next Post:

No Replies

Feel free to leave a reply using the form below!


Leave a Reply

(Spamcheck Enabled)