Первинні безпорожнинні морфологічні елементи шкірного висипу

Медицина для Вас

Рефераты по медицине, лекции по медицине

Первинні безпорожнинні морфологічні елементи шкірного висипу

1. Пляма (macula) – первинний безпорожнинний елемент шкірного висипу, змінює тільки колір шкіри. Бувають пігментні й судинні. Плями поділяються на запальні (виникають внаслідок короткочасного розширення кровоносних судин) та незапальні. Запальні плями, що мають розмір до нігтьової пластинки називаються розеола (сифіліс, черевний та висипний тиф, кір); більші – еритема (еритема від ультрафіолетових проміней, ніяковості і натиску). При натискуванні запальні плями тимчасово зникають або бліднішають.
Незапальні плями виникають внаслідок:
Внаслідок крововиливу – геморагічні, які залежно від розміру поділяють на:
а) петехії – точкові плями;
б) пурпура – розміром до нігтьової пластинки мізинця;
в) лінійні або смугоподібні – вібіцес;
г) більші нігтьової пластинки – екхімози;
д) великі безформні – сугіляції;
ж) гематоми – великі крововиливи.
• Внаслідок нерівномірного розподілення пігменту. Розрізняють природжені та придбані, а також гіперпігментовані, гіпопігментовані і де пігментовані плями. Наприклад, веснянки, хлоазми, родимки, альбінізм, вітиліго.
• Внаслідок відкладання в шкірі фарбуючих речовин – татуювання (туш, чорнило, фарба, кам`яне вугілля) або ж внаслідок забарвлення шкіри робітників на хімпідприємствах (ксантохромія).
• Внаслідок стійкого розширення кровоносних судин. Судинні плями бувають природжені (судинний невус) і придбані (павучки або печінкові зірочки – телеангіоектазії).
Плями, як правило, зникають безслідно, із вторинних елементів створюють лусочку і вторинну пігментацію. Гістологічно характеризуються змінами в епідермісі, або в сосочковому шарі дерми залежно від виду плями.
2. Папула або вузлик (papula) не завжди змінює консистенцію, але завжди змінює рельєф шкіри. Розрізняють незапальні (бородавки, мозолі) і запальні папули. За формою їх поділяють на:
• міліарні – гострокінцеві (короста, червоний волосяний лишай, лишай золотушних);
• лентикулярні (сочевицеподібні), котрі залежно від особливостей поверхні поділяються на: з плоскою поверхнею; з напівсферичною; з пупкоподібно вдавленою.
Розмір лентикулярної папули до нігтьової пластинки мізинця (1,5 – 2 см) в діаметрі. Гістологічно – це клітинний інфільтрат епідермісу і сосочків дерми.
Бляшки-папули розміром понад 2 см у діаметрі (псоріаз, парапсоріаз). По відношенню до шкіри виділяють епідермальні, дермальні і змішані папули. Із вторинних елементів створюють ерозію, лусочку і вторинну пігментацію, а під кінець зникають безслідно.
3. Горбик (tuberculum). Горбики розміщуються в сітковому шарі дерми і мають розмір до 1 см в діаметрі. Вони завжди змінюють консистенцію шкіри і не завжди – рельєф. Горбики бувають незапальні (рабдоміома, лейоміома) і запальні (сифіліс, лейшманіоз, лепра, люпус). Завжди залишають рубець або атрофію.
4. Вузол (nodus) локалізується в гіподермі. Вузли поділяються на незапальні (атерома, ліпома) і запальні (скрофулодерма, лепра, гума). Розмір вузлів від кількох см до курячого яйця і більше. Вихід – зникають безслідно або розпадаючись, утворюють виразку, що зарубцьовується. Гістологічно – це клітинний інфільтрат гіподерми.

Метки: , , ,

Опубликовано в Шкіряні захворювання пользователем admin on августа 15, 2012 at 14:15.

Add a comment

No Replies

Feel free to leave a reply using the form below!


Leave a Reply

(Spamcheck Enabled)