Перша медична допомога при пораненнях, кровотечах

Медицина для Вас

Рефераты по медицине, лекции по медицине

Перша медична допомога при пораненнях, кровотечах

ПЛАН

ЗАНЯТТЯ ПО МЕДИЧНІЙ  ПІДГОТОВЦІ

ТЕМА-№6: Перша медична допомога при пораненнях, кровотечах.

УЧБОВА МЕТА:  Вивчити організацію надання першої медичної допомоги при пораненнях, кровотечах.

МЕТОД: Розповідь

час (хв.)

вивчаємі питання

примітка

05

Огляд готовності особового складу до заняття. Оголошення теми навчальної мети і порядку проведення заняття.

15

Основні поняття про рани. Види поранень, їх класифікація.

15

Правила звільнення пошкодженої частини тіла від одягу та взуття, міри попередження раневої інфекції.

20

Короткі відомості про систему кровообігу людини. Види кровотечі, їх безпечність.

10

Способи тимчасової зупинки кровотечі.

10

Основні правила накладання кровозупіняючого джгута та використання підручних засобів.

10

Перевірка засвоєного матеріалу.

05

Підведення підсумків заняття.

Висновки:_____________________________________________________________________________

ОСНОВНІ  ПОНЯТТЯ О ПОРАНЕННЯХ.

Рана – це механічне пошкодження, при якому порушується цілісність шкіряного покрову, слизистих оболонок, а іноді і глибше розташованих тканин. Кожна рана характеризується наявністю 3-х ознак: біль, зіяння, кровотеча. Біль при пораненні пов¢язана з пошкодженням кінцівок нервів. Кровотеча з рани залежить від виду та калібру пошкодженого сосуду.

Рани, в залежності від ранящего предмета, бувають: різані, колоті, рвані, зашиблені, укушені, вогнестрільні та інші.

Рани бувають проникаючими та непроникаючими, в залежності від пошкодження ранящим предметом оболонок, застеляючи внутрішні порожнини (плеври, брюшини).

Вогнестрільні поранення підрозділяються на наскрізні, сліпі та дотичні. Наскрізним називається поранення маючи вхідний та вихідний отвір, з¢єднанні раневим каналом. Сліпим пораненням називається поранення не маючи вихідного отвіра. При дотичному пораненні вхідний та вихідний отвір відсутні, а мається тільки раневой канал на огляд жолоба.

ПРАВИЛА  ВИЗВОЛЕННЯ  ПОШКОДЖЕНОЇ ЧАСТИНИ  ТІЛА  ВІД ОДЯГУ.

При пошкодженні кінцівки одяг необхідно знімати спочатку з здорової, а потім з пошкодженої кінцівки. При переломі кістки та загальному важкому стані одяг розрізають по шву. При пораненні стопи взуття треба розрізати. Особисту спостережливість треба дотримуватись при знятті одягу з опеченого. При поширених опіках одяг розривають та обережно знімають по частинам так, щоб не пошкодити ще більш шкіру, інакше це може привести до важкого шоку.

МІРИ ПОПЕРДЖЕННЯ РОЗВИТКУ РАНЕВОЇ ІНФЕКЦІЇ.

Ступінь забруднення рани залежить від разючого предмета та часу, минулого з моменту поранення до надання першої допомоги. Вогнестрільні рани завжди первинно інфіковані. Крім того, особливо як можливе джерело гнійних ускладнень колоті та рвано-зашибленні рани.

Для припинення доступу інфекції до рани використають: індивідуальний перев¢язочний пакет (ІПП), мала та велика пов¢язка, стерильний бинт. Нерідко рана може забруднитися при неправильному накладанні пов¢язок, при якому порушується їх стерильність

КОРОТКИ СВІДКИ О СИСТЕМІ КРООБІГУ ЛЮДИНИ.

Система кровообігу людини складається з двох кругів кровообігу малого та великого.

Малий круг кровообігу служить для насичення крові киснем та віддачі у зовнішнє середовище вуглекислого газу. З лівого передсердя кров потрапляє до лівого шлуночку, Вітки крупним артеріальним стволом аортою починається великий круг кровообігу. Кров з серця іде знову по малому кругу кровообігу до легень насичується киснем та знову іде до тканин. І так замкнутий круг (цикл).

ВИДИ  КРОВОТЕЧИ.

Кровотеча та як результат його, крововтрата, відносяться до найбільш частіших та небезпечним ускладненням бойових травм на війні. Небезпека кровотечі залежить від кількості втрати крові та її інтенсивність. Чим скоріше наступає крововтрата, тім небезпечніше це для організму.

В залежності від часу виникнення кровотечі вона буває первиною та вторинною. Первина кровотеча настає в момент поранення, або в ближчий час після нього. Вторинна кровотеча виникає в різні строки після зупинки первинної кровотечі (3-15 діб), та може виникнути з-за неохайному транспортуванні, гнійному розплавленні тромбу, зачиняющего просвіт сосуду та інші.

В залежності від виду пошкодження сосуду відрізняють кровотечу: артеріальну, венозну, капілярну.

Найбільшу небезпечність для життя людини уявляє кровотеча з сосудів крупного та середнього калібру артеріального типу, коли з рани пульсуючим струменем б’є кров яскраво-рожевого кольору. Така кровотеча часто приводить до швидкої втрати значної кількості крові.

При виникненні венозної кровотечі кров тече рівномірним струменем темно-червоного (з-за наявності вуглекислого газу) кольору. Така кровотеча уявляє для життя меншу безпечність. Однак слідує пам¢ятати, що пошкодження крупних вен черевате не тільки великою крововтратою, але і небезпечністю повітряної емболії.

Капілярна кровотеча як правило, менш інтенсивна та легко зупиняється. Капілярна кровотеча має вигляд, буцім кровіт вся поверховість.

В залежності від місця течії крові, кровотеча поділяється на наріжні та внутрішні. При наріжній кровотечі кров з рани витікає наружу. При внутрішньої кровотечі кров зливається в тканини, органи, внутрішні органи (порожнини). Кровотеча з внутрішніх органів частіше буває скритою, виявляється з запізненням і тому особливо небезпечні для життя.

СПОСОБИ  ТЕРМІНОВОЇ  ЗУПИНКИ  КРОВОТЕЧИ.

-  накладання давлючої пов¢язки (тісної);

-  трохи підняте положення кінцівок;

-  пальцеве притискування головних артеріальних стволів;

-  максимальне згинання або переразгинання пошкодженої кінцівки у суглобі;

-  накладання кровозупиняючого джгута, закрутки.

Накладання давлючої пов¢язки – найбільш розповсюджений та простий спосіб зупинки кровотечі, незначних венозних та капілярних кровотечий. Давлючу пов¢язку не слід накладати туго. Якщо після накладання рука синіє, то це означає, що передавлені вени.

Края рани перед накладанням пов¢язки слідує обробити йодною настойкою. Промивати рану або-чим не слідкує, так як це сприяє додатковому забрудненню рани мікробами. З цього ж розуміння неможно торкатись рани руками а також удаляти з неї інородні тіла.

В деяких випадках незначну кровотечу вдається зупинити створив кінцівці з ділянкою кровотечі трохи підняте положення. Попередньо на рану накласти асептичну пов¢язку.

Зупинка кровотечі шляхом притиснення артеріального стволу пальцями з метою зупинки кровотечі може бути застосовано в любій обстановці. Щоб вміло та  швидко зупинити кровотечу таким способом треба знати місця притиснення артерії. Місця находження визначаються по їх пульсації. Правильність їх притиснення визначається по зупинці кровотечі. Артерію звичайно притискують великим пальцем, іноді накладанням один на одного, чи одразу чотирма останніми пальцями. При зміні рук, тиск надаваний на кровоточивий сосуд не повинен послаблятись.

Часто для зупинки кровотечі з ран кінцівок застосовують максимальне згинання кінцівки у суглобі. Щоб зупинити на передпліччі або голені, кінцівку необхідно зігнути до відказу у відповідному суглобі, заздалегідь суглобі, попередньо покласти у згиб суглобу валкі або тампони з вати чи марлі. Зігнуту руку треба прибинтувати  до плеча , а голень до стегна. Для зупинки кровотечі з сосудів плеча іноді достатньо покласти у підмишечну ямку валик  та туго прибинтувати зігнуту у локтевому суглобі руку до корпусу.

ОСНОВНІ  ПРАВИЛА  НАКЛАДАННЯ  КРОВОЗУПИНЯЮЧОГО  ЖГУТА.

Основним способом зупинки кровотечі з сосудів кінцівок являється накладання кровозупиняючого  джгута.

Джгут повинен накладатися вище рани та блище до неї, щоб не турбувати непошкоджені тканини. Щоб при накладанні джгута не притиснути шкіру, під джгут необхідно підкласти тканину, або накладають джгут безпосередньо на одяг. Джгут накладають так, щоб кожний Слідуючий тур частково перекривав попередній, для надійного закріплення. При цьому перший тур повинен бути самим тугим, а слідуючи втримувати попередній.

Тривале (більш 2 годин) накладання джгута може привести до відмирання кінцівки в наслідок порушення кровообігу в неї. Так що, якщо з моменту накладання джгуту минуло 2 години, то виконують дуже повільне послаблення джгуту на 5-10 хвилин. На цей час кровотечу з рани зупиняють накладанням давлючої пов¢язки. Потім знову накладають джгут, але трохи вище попереднього місця. В послідуючому таке тимчасове зняття джгута повторюється через кожну годину, до тих пір, поки пошкодженому не буде надана лікарська допомога. Для того щоб знати час накладання джгута, коли хворий для надання допомоги буде спрямований далі, час накладання джгута друкується на папері, або тканині та підкладається в місце накладання. Правильність накладання перевіряють по зникненню пульсації артерії нижче місця накладання джгута та по припиненню кровотечі з рани.

ОЗНАКИ  ВНУТРІШНЬОЇ  КРОВОТЕЧІ  ТА  ПЕРША  ДОПОМОГА.

Зовнішні кровотечі ускладнень не уявляють при розпізнаванні. Діагностика внутрішніх кровотеч часто ускладнена. Внутріпорожнинні кровотечі при ушкодженні внутрішніх органів носять прихований характер, і тому найбільш небезпечні. Самовільна їх зупинка спостерігається рідко, що призводить до значних кровотеч.

Діагностуються внутріпорожнинні кровотечі в основному по ознакам гострої крововтрати: блідість шкіри, слабкість, холодний піт, підвищена спрага, запарамщення, мелькання  “мушок” перед очами, обмороч, частий пульс слабого наповнення.

Поранених та вражених з ознаками внутрішньої кровотечі необхідно як можна швидше транспортувати на ПМД або вони потребують у невідкладній хірургічній допомозі.

Опубликовано в Лекції, статті з медицини and Надання невідкладної допомоги пользователем admin on сентября 10, 2013 at 21:49.

Add a comment

Comments are closed.