Перша медична допомога при опіках, відмороженнях, отруєннях технічними рідинами, вихлопними газами

Медицина для Вас

Рефераты по медицине, лекции по медицине

Перша медична допомога при опіках, відмороженнях, отруєннях технічними рідинами, вихлопними газами

ПЛАН

 ЗАНЯТТЯ ПО МЕДИЧНІЙ  ПІДГОТОВЦІ

ТЕМА-№4: Перша медична допомога при опіках, відмороженнях, отруєннях технічними рідинами, вихлопними газами.

УЧБОВА МЕТА:  Вивчити надання першої медичної допомоги при опіках, відмороженнях, отруєннях технічними рідинами, вихлопними газами.

МЕТОД: Розповідь

час (хв.)

вивчаємі питання

примітка

05

Огляд готовності особового складу до заняття. Оголошення теми навчальної мети і порядку проведення заняття.

20

Класифікація опіків.

15

Надання першої медичної допомоги при різних ступенях опіків.

20

Ступінь відмороження.

15

Профілактика відмороження. Перша медична допомога.

10

Основні поняття про отруєння технічними рідинами та газами.

10

Перевірка засвоєння матеріалу.

05

Підведення підсумків заняття.

Висновки:____________________________________________________________________________

Опік є різновидністю термічної травми, яка пов¢язана з дією на людській організм підвищених температур, а також де яких променевих та хімічних агентів.

В бойовій обстановці термічні опіки можуть виникати від дії світлового опромінення ядерного вибуху, застосування запалювальних засобів, при пожежах, займанні техніки.

Крім цього причиною виникнення опіків є дія деяких хімічних речовин: їдких кислот (їдкий натрій, не гашена рідина, нашатирний спирт, соляна, азотна, сіркова кислота), солей тяжких металів і багатьох інших агресивних речовин.

Недивлячись на те, що кожний опік має свої особливості, одночасно всі вони характеризуються і загальними рисами: глибиною враження тканини, визначеною тривалістю і тяжкістю течії. Ці загальні риси лежать в основі класифікації опіків.

КЛАСИФІКАЦІЯ ОПІКІВ.

По ступеню тяжкості опіки поділяються на чотири ступені, причому в третій ступені тяжкості виділяються два види: 1, 2, 3а, 3б, 4.

Опік 1-3а ступеню відносяться до поверхневих опіків. Опіки 3б і 4 ступеню до глибоких опіків.

Ступінь опіку визначається на основі перших ознаках і послідуючої течії пораненевого процесу:

1 ступінь – почервоніння, пухлина шкіри в області враження, яка супроводжується пекучою біллю.

2 ступінь -  в зоні дії підвищеної температури на фоні різко вираженої

пухлини та почервоніння шкіри з¢являються пухирі різних розмірів, наповненні прозорою трохи жовтуватою рідиною.

3 ступінь – пухирі з вмістимістю червоного кольору.

4 ступінь – коричневий або чорний струп.

Можна рахувати, що при любому опіку 15-20% поверхні тіла, при глибокому опіку більше 10% поверхні тіла звичайно розвивається опіковий шок. Тяжкість його залежить від поширеності опіку.

Розміри опікових ран – визначається в відсотках по відношенню до всієї поверхні тіла за допомогою одночасного використання правила дев¢яток та правила долоні. Правила дев¢яток складається з того, що площа поверхні окремих частин тіла та кінцівок дорослої людини дорівнює, або рівна дев¢яти відсоткам поверхні тіла. Ця площа для окремих частин тіла складає:

голова та шия                                          9%

груди                                                        9%

живіт                                                        9%

спина                                                        9%

поясниця та ягодиця                                9%

руки                                                         9%

стегна                                                        9%

голені та ступні                                        9%

проміжність                                              1%

Правило долоні: площа долоні дорослої людини дорівнює приблизно 1% поверхні тіла.

НАДАННЯ ПЕРШОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПРИ РІЗНОМУ СТУПЕНЮ ОПІКУ.

ПЕРШЕ ЗАВДАННЯ надання допомоги – зупинити дію вражаючого фактору.

ДРУГЕ ЗАВДАННЯ – складається з попередження подальшого потрапляння мікробів з зовнішнього середовища в опікову рану.

ТРЕТЄ ЗАВДАННЯ – проведення найпростіших протишокових міроприємств, якщо площа опіку більше 15-20% (при глибокому більше 10%) то попередити розвиток опікового шоку, як правило, не можливо.

В реальній обстановці ядерного або напалмового враження враженому повинно бути введено вміст шприц-тюбіку з надписом “протибольова речовина”.

При необхідності обгорілому на місці проводиться реанімаційні міроприємтсва. Показники до них служить зупинка серця та відсутність дихання. В цьому випадку роблять закритий масаж серця та штучне дихання “рот в рот”, “рот в ніс”, або за допомогою повітроводів.

Після надання першої медичної допомоги обгорілі спрямовуються для надання подальшої допомоги на ПМД самостійно або транспортуються бойовими санітарами.

СТУПЕНІ ВІДМОРОЖЕННЯ.

Відмороження спостерігаються не тільки зимою, але й весною і восени і навіть в південних широтах. В залежності від причин розрізняють чотири види основних відморожень:

відмороження від дії сухого морозу,

відмороження яке виникло при температурі вище нуля,

контактні відмороження,

озноблення.

В дійсний час відмороження поділяють на чотири ступені:

1 ступінь – відчуття зуду, пикучи болі, відчуття “повзання мурах” в вражених місцях.

2 ступінь – на синюшній та запухлій шкірі утворюються пухирі з прозорою рідиною. Вони можуть з¢являтися і через кілька днів після зігрівання.

3 ступінь – при цьому ступені проходить омертвляння всієї шкіри з підшкірною клетчаткою. Утворюються дряблі пухирі з геморагичним змістом. Шкіра бліда та холодна на дотик.

4 ступінь – відморожуються всі слої м¢яких тканин і кістки. Шкіра бліда та синюшна іноді покрита пухирями з гнилісним змістом темного кольору.

ПЕРША  МЕДИЧНА  ДОПОМОГА  ПРИ ВІДМОРОЖЕННЯХ.

В першу чергу проводять міроприємства по зігріванню потерпілого. Мокре обмундирування заміняють сухим. Особливу обережність слід дотримуватись при знятті примерзлого до тіла взуття і одягу щоб не викликати механічного пошкодження відморожених ділянок тіла. Потерпілого зігрівають всіма доступними методами: за допомогою грілок, теплих ковдр, гарячої їжі та пиття. Кровообіг у відморожених ділянках встановлюють шляхом розтирання їх ватою змоченою спиртом або сухими руками обережним масажем цієї області. Після потепління і почервоніння шкіри накладається спиртова або асептична пов¢язка з товстим слоєм вати.

Не можна розтирати відморожені ділянки снігом, так як це веде до додаткового охолодження і нанесень мікротравм. Якщо дозволяє обстановка проводять активне зігрівання обмороженої поверхні у воді, занурюючи в воду температурою +24о С, доводячи її протягом 20-30 хв до 36-40о С з одночасним масажем від периферії до центру, з активними рухами відмороженої кінцівки.

Після зігрівання кінцівки і повернення кровообігу накладається тепла пов¢язка.

Не слід змащувати відморожену поверхню йодом, зеленкою та іншими фарбуючими речовинами, а також мазями та жирами. Це приводить до ускладнення спостереження за відмороженою поверхньою і її обробкою.

ПРОФІЛАКТИКА ВІДМОРОЖЕНЬ ТА ЗАМЕРЗАНЬ.

1.  Боротьба з пітливістю ніг.

2.  При тривалому знаходженні на холоді на декілька хвилин знімати взуття та розтирати ноги.

3.  У зимовий період року  в взуття вкладають підстилки.

4.  Не носити вузьких перчаток, а при роботі на холоді використовувати одно – двохпалі рукавиці.

5.  Своєчасно сушити та заміняти вологі носки.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ПРО ОТРУЄННЯ ТЕХНІЧНИМИ РІДИНАМИ ТА ГАЗАМИ ТА ПОПЕРЕДЖЕННЯ ЇХ НА КОРАБЛІ.

ЧОТИРИХЛОРИСТИЙ  ВУГЛЕЦЬ (міститься в інгібіторних 1, 2). Являє собою прозору, безкольорову, легко рухливу не горючу рідину. Після потрапляння у нутр 50-100 мл рідини і через 10-15 хвилин розвивається картина гострого отруєння. З¢являється рвота з сумішшю жовчі (крові), понос, головний біль, головообертання, відчуття шуму в вухах, нестійкості походки. При потраплянні у нутр необхідно як можна швидше промити шлунок двохвідсотковим розчином соди, або теплою водою, після цього дати випити міцного чаю, кофе.

ФРЕОН 114 В-2. міститься в станції ЖС. Основні міри безпеки при роботі з ним: упевнитися, що в приміщеннях де вмикається станція ЖС, не було особового складу. Не працювати біля станції ЖС з відкритим полум¢ям.

КИСЛОТИ ТА ЛУГИ.

На кораблі є концинтрованні кислоти: сіркова, соляна, азотиста, а також луг і електроліт у електриків. Концентровані кислоти димлять на повітрі, є сильними окислювачами. На організм людини кислоти діють через дихальні шляхи та шкірну поверхню. Пари кислот задушливі і викликають подразнення дихальних шляхів слизистих оболонок. При високій концентрації парів може наступити опік дихальних шляхів.

Потрапляючи на шкіру кислоти викликають опіки. При влученні кислоти на шкіру необхідно негайно обмити вражену ділянку прісною водою, потім протерти 5% розчином соди. При потраплянні кислоти в очі необхідно негайно кілька разів промити їх прісною водою за допомогою вати. При потраплянні луги на шкірну поверхню необхідно застосувати кількаразове обмивання вражених ділянок прісною водою, а потім 3% розчином борної кислоти. При потраплянні луги в очі необхідно промити їх ватою, змоченою 3% розчині борної кислоти.

ОТРУЄННЯ  ШКІДЛИВИМИ  ГАЗАМИ.

До шкідливих газів, які можуть утворюватися в корабельних умовах, відносяться вихлопні гази, окис вуглецю, окис азоту, вуглекислий газ, фреон та інше.

ВИХЛОПНІ ГАЗИ – це складна суміш, яка складається з окису вуглецю, окису азоту, вуглекислоти, вуглеводню, частинок неспаленого пального. Першими ознаками враження вихлопними газами є головна біль, головообертання, загальне ослаблення, подразнення слизистих оболонок верхніх дихальних шляхів та очей (легка форма).

Перша медична допомога при отруєні шкідливими газами замикається в виносі потерпілого на свіже повітря. Звільнити від стискуючого одягу. При зупинці або різкому послабленні дихання проводити штучне дихання

При використанні лакофарбувальних матеріалів необхідно дотримуватись обережності, так як всі ЛФМ отруйні та вибухонебезпечні. Пари майже всіх розчинів отруйні та при високій їх концентрації можливе отруєння особового складу.

Тому, для попередження отруєнь при фарбувальних роботах необхідно:

- працювати у спеціальному одязі, у головному уборі, а при роботі в закритих приміщеннях – у протигазах.

-  в замкнутих та важкодоступних просторах, роботи ведуться тільки в ІСЗ, на час роботи при вході до них або у горловини повинні виставлятися страхуючи для зв¢язку та страхувальники, а також для надання негайної допомоги в випадку необхідності.

-  ЗАБООРНЯЄТЬСЯ на ніч залишатися в свіжопофарбованих приміщеннях.

Опубликовано в Лекції, статті з медицини and Надання невідкладної допомоги пользователем admin on сентября 9, 2013 at 5:34.

Add a comment

Comments are closed.