Організація по наданню першої медичної допомоги та санітарної обробки, транспортування та евакуації поранених з корабля

Медицина для Вас

Рефераты по медицине, лекции по медицине

Організація по наданню першої медичної допомоги та санітарної обробки, транспортування та евакуації поранених з корабля

ПЛАН

ЗАНЯТТЯ ПО МЕДИЧНІЙ  ПІДГОТОВЦІ

ТЕМА-№ 1: Організація по наданню першої медичної допомоги та санітарної обробки, транспортування та евакуації поранених з корабля.

УЧБОВА МЕТА:  Ознайомитись з бойовою організацією корабля МС.

МЕТОД: Розповідь

час (хв.)

вивчаємі питання

примітка

05

Огляд готовності особового складу до заняття. Оголошення теми навчальної мети і порядку проведення заняття.

15

Основні свідки про бойову організацію медичної служби на кораблі.

10

Порядок надання першої медичної допомоги в залежності від важкості поранення (враження).

15

Лобов¢Юзки бойового санітара та санітара-носія згідно з книжкою бойовий номер та бойовим розписанням по наданню першої допомоги та транспортування поранених та хворих.

10

Звіт аптечки корабельної (АК), аптечки індивідуальної (АІ), призначення та правила використання.

15

Правила використання асептическими пов¢язками, стерильними бинтами та марлевими салфетками.

15

Накладання хусткових  пов¢язок.

10

Перевірка засвоєння матеріалу.

05

Підведення підсумків заняття.

Висновки:_______________________________________________________________________________________

Бойова організація медичної служби корабля передбачує надання медичної допомоги різних видів, внурішньокорабельне транспортування поранених та хворих, евакуацію їх з корабля. При цьому ураховуються, що у зрівнянні з повсякденними умовами, рахунок потребуючих в медичній допомозі в бою різко підвищується. Крім того, пораненні та хворі від усіх видів найсучасніший зброї з¢являються на кораблі практично одночасно та до виходу корабля з бою будуть знаходитися на бойових постах. В разі цього,  заходи по врятування життя та наданню медичної допомоги пораненим на кожному БП з особовим складом більш 3 чоловік, повинні виконуватися бойовим санітаром, який крім своїх прямих обов¢язків в бою надає першу медичну допомогу пораненим та хворим. В його завідуванні знаходиться аптечка корабельна з перев¢язочним матеріалом та іншим медичним майном.

Весь особовий склад корабля навчається прийомам само – та взаємодопомоги і транспортуванню поранених та хворих.

На кораблі по бойовий готовності №1 розгортається ПМД (пост медичної допомоги) та ЗПМД (запасний пост медичної допомоги). Пост медичної допомоги включає в себе декілька функціональних підрозділів.

-  сортіровочна (для прийому та сортіровки поранених на групи почерговності надання медичної допомоги).

-  протишокова (для надання допомоги пораненим, перебуваючих у шоці).

-  перев¢язочна.

-  бойовий лазарет (для розміщення та лікування поранених та хворих).

-  ізолятор (для ізоляції інфекційних хворих).

Після надання першої медичної допомоги поранених з дозволу з ГКП, при першій можливості (після бою чи в перервах його) транспортують на ПМД (сортіровочну). Транспортування виконується бойовими санітарами-носіями, а при необхідності і виділений о/с БПБП.

Після надання медичної допомоги у необхідному обсязі пораненні та враженні розташовуються у лазареті, де виконується їх лікування та при необхідності підготовка до евакуації по призначенню, для подальшого надання спеціалізірованної медичної допомоги.

ПОРЯДОК НАДАННЯ ПЕРШОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ.

Своєчасне та правильне надання медичної допомоги може спасти життя багатьом пораненим, забезпечити успіх подальшого лікування та швидкого повернення у стрій. Так, у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр з числа всіх поранених, завинутих на полі бою, приблизно 10% померли від наружньої кровотечі. Своєчасна зупинка кровотечі найпростішими методами могла б спасти життя багатьом з них.

При наданні пораненим першої медичної допомоги через 3 години після поранення важкі ускладнення спостерігаються у 1,7 рази частіше, ніж при своєчасному її наданні. Перша медична допомога надається безпосередньо на бойових постах у порядку сомо – та взаємодопомоги особовим складом, бойовими санітарами та іноді санітарамі-носіями.

Обсяг першої медичної допомоги включає слідуючи міроприємства:

1.  При пораненні звичайними видами зброї:

-  тимчасова зупинка крововтечи;

-  накладання герметичної пов¢язки при пораненні грудини, супроводжуючимся відкритим пневмотораксом;

-  введення знеболюючих засобів з шпріц-тюбіка.

2.  При враженні ядерною зброєю:

-  тушіння палихаючого одягу;

-  міроприємства при звичайних пораненнях та опіках;

-  прийом радіопротекторів;

-  попередження влучення РВ внутрь через органи дихання;

-  удаління в/с за межі ділянки зараженого РВ;

-  часткова санітарна обробка.

3.  При враженні отруєними речовинами:

-  надягання протигазу;

-  часткова сан обробка з використанням можливих засобів;

-  введення антидотів;

-  удаління враженого з осередку враження.

4.  При використанні бактеріальних засобів:

-  надягання індивідуальних засобів захисту;

-  часткова сан обробка з використанням дезінфецируючих засобів;

-  прийом внутрь антибіотиків з аптечки індивідуальної.

ОБОВ¢ЯЗКИ БОЙОВИХ САНІТАРІВ ТА САНІТАРІВ-НОСІЇВ.

Бойовий санітар забов¢язан:

-  швидко та правильно надавати медичну допомогу пораненим, враженим, використовуя для цього маючися на БП медичне майно та підручні матеріали.

-  при необхідності надягнути протигаз на пораненого, враженого.

-  виконувати часткову санітарну обробку поранених.

-  вміти переносити поранених та хворих на руках, лямках та носилках.

-  знати основні правила догляду за пораненими та хворими.

Бойовий санітар, як правило, діє у межах свого бойового поста, але по наказу командира може притягатися до транспортування та догляду за пораненими, а також до їх евакуації.

Бойові санітари-носії забов¢язані:

-  вміти транспортувати поранених на кораблі, використовую у кожному випадку найбільш жалючий спосіб;

-  здобувати поранених з важкодоступних місць з використанням підйомних приладів;

-  підготовлювати поранених та хворих до евакуації;

-  надавати першу медичну допомогу потребуючим;

-  вміти користуватися кисневим апаратом, кисневим ізолюючим прибором та при необхідності надягати їх на поранених;

-  знати порядок роботи на ПСО та допомогти враженим, допомогти о/с ПСО при проведенні повної санітарної обробки поранених та хворих;

-  проводити часткову санітарну обробку поранених;

-  знати основні пуття транспортування поранених з БП на ПМД, при необхідності, та свободно орієнтуватися на кораблі у складних умовах (затемненні, задимленні, частковому затопленні).

АПТЕЧКА КОРАБЕЛЬНА (АК)

Аптечка корабельна – оснащення БПБП. Вона знаходиться у завідуванні бойових санітарів та призначена для використання у бойовій обстановці. АК уявляє собі металевий ящик, всередині якого маються полички та гнізда для віддільних предметів.

АПТЕЧКА ІНДІВІДУАЛЬНА (АІ)

Аптечка індивідуальна призначена для надання само – та взаємодопомоги. З метою попередження чи зниження вражаючої дії різноманітних факторів ядерної, хімічної та бактеріологічної зброї. Медикаментозні засоби яки утримуються у АІ використовуються в залежності від сподіваного або з’явившегося враження як по указівці командира (старшого), так і самостійно, з урахуванням складаній обстановці. На внутрішньої стороні кришки приводиться перелік засобів та їх призначення. Рідинні препарати утримуються у шпріц-тюбіках, таблетки у пеналах різноманітної форми та кольору, що дозволяє швидко знаходити необхідний препарат.

ПРАВИЛА ВИКОРИСТАННЯ ШПРІЦ-ТЮБІКА.

Взяти лівою рукою за ребристий ободок, правою за корпус шпріц-тюбіка та енергійним обертаючим рухом (по годинниковій стрілці) – подати корпус до ковпачка, захисному кутку, після чого зняти ковпачок. Не торкаясь голки руками вколоти її у м’які тканини наріжної поверхні стегна у верхню треть (можна через одяг). Потужно стискуючи тюбик пальцями видавити вміст і не розтискуючи пальців витягнути голку.

ПРАВИЛА КОРИСТУВАННЯ АСЕПТИЧНОЮ ПОВ¢ЯЗКОЮ.

Для накладення пов¢язок використовують марлеві бинти. Для зручності бинтування та правильного накладання пов¢язки необхідно, щоб поранений знаходився в зручному положенні. Та частина тіла, на яку накладають пов¢язку, повинна бути неворушлива, бо при кожному руху пораненого будуть зміщатися ходи бинта, що перешкоджує їх правильному накладанню. Бинтуєма частина тіла (це особливо відноситься до конечностей) повинна знаходитися у тому положенні, в якому вона буде після бинтування. В бинтуванні приймають участь Обі руки: кожний оберт бинта повинен прикривати попередній на пів чи на 2/3 його ширини. Скінчивши бинтування необхідно перевірити, правильно чи накладена пов¢язка, достатньо чи добре закриває рану, не збивається. У хворого узнають, не давка чи пов¢язка, бо вона може привести до посиніння та набряку конечності нижче пов¢язки із-за порушення кровообігу.

Найбільш розповсюдженнями типами пов¢язок з¢являється:

-  колова пов’язка (циркулярна). Використовується при бинтуванні окремих ділянках тіла (запяст¢є, нижня частина голені, лоб). Оберти бинта повинні лягати один на інший, перекривая цілком попередній.

-  спіральна пов’язка. Використовується при бинтуванні великих частин тіла, маючих циліндричну форму (грудь, живіт, конечності). Бинт накладається від периферії до центру, при цьому ходи бинта перекривають один одного на половину. Якщо товщина кінцівок не однакова (голень, плече), для зручного прилягання ходів бинта та попередженню утворення складок, бинт перегібають.

Крім стерильних бинтів для накладення пов’язок використовують індивідуальний перев¢язочний пакет, та пов¢язки медичні, малу і велику. Останні використаються при поширених опіках та пораненнях.

НАКЛАДЕННЯ ПОВ’ЯЗОК НА РІЗНОМАНІТНІ ЧАСТИНИ ТІЛА.

ПОВ’ЯЗКА НА ГОЛОВУ.

1.  Після закріпляючого ходу окрема голови бинт ведуть косо по потилиці на праву сторону шиї і попід підборіддя.

2.  Віці роблять декілька вертикальних витків, доки не закриють темя чи підборіддя.

3.  Потім бинт ведуть на потилицю і закріплюють його ходом окрема голови. При бинтуванні підборіддя роблять додаткові ходи. Після закріплення ходу окрема голови бинт ведуть косо в область потилиці, по поверхні шиї і роблять горизонтальні ходи окрема підборіддя, а потім знову переходять до вертикальних ходів та закріплюють бинт круговим ходом окрема голови.

ПОВ’ЯЗКА НА ВОЛОСИСТУ ЧАСТИНУ ГОЛОВИ. (ЧЕПЕЦ)

1.  Один відрізок бинта (зав¢язку) довжиною десь 0,5 м кладуть на темя, кінці спускають до низу спереду вух. Сам поранений, або надаючий йому поміч натягує кінці зав’язки.

2.  Перших один-два хода бинта (закріплюючи) роблять поверх голови, окрема голови.

3.  Потім бинт обертають окрема правої зав¢язки, ведуть косо по лобу до лівої зав¢язки, обертають окрема неї і ведуть на тім’я.

4.  Такими ходами закривають всю волосисту частину голови, і кінці обох зав¢язок закріплюють вузлом попід підборіддям.

ПОВ’ЯЗКА НА ОДНЕ ОКО.

1.  Закріпляючий хід окрема голови.

2.  З потилиці бинт ведуть під праве (ліве) вухо, на праве (ліве) око.

3.  Слідуючий хід закріпляючий, окрема голови

4.  І т.п. чергування закріпляючого ходу і ходу на хворе око під вухо.

ПОВ’ЯЗКА НА ОБА ОКА.

1.  Закріпляючий хід окрема голови.

2.  З потилиці бинт ведуть під праве (ліве) вухо, на праве (ліве) око.

3.  Слідуючий хід закріпляючий, окрема голови

4.  І т.п. чергування закріпляючого ходу і ходу на одне хворе око під вухо потім під інше.

Опубликовано в Лекції, статті з медицини пользователем admin on сентября 8, 2013 at 7:31.

Add a comment

Comments are closed.