Нейродерміт

Медицина для Вас

Рефераты по медицине, лекции по медицине

Нейродерміт

Нейродерміт (neurodermitis) – хронічне рецидивуюче захворювання шкіри, при якому зміни шкіри розвиваються переважно внаслідок розчухування, зумовленого первинним свербежем.
Етіологія і патогенез. Нейродерміт розглядають як поліетіологічне захворювання. Певну роль відіграють генетичні фактори, одним із механизмів яких є блокада бетаадренергічних рецепторів, що призводить до нейровегетативних розладів. У більшості хворих на нейродерміт є підвищена здатність продукувати IgE на тлі зменшення в периферійчній крові кількості Т-клітин та IgА, IgM, збільшення кількості IgG. Алергени, що реалізують клінічні вияви нейродерміту можуть бути різними в кожному окремому випадку.
Клінічна картина
Існують дві клінічні форми нейродерміту: обмежений нейродерміт (переважно у віці 20 – 30 років) і дифузний (атопічний дерматит), що розвивається вперше в віці 7 – 10 років у осіб, що хворіли на ексудативний діатез та дитячу екзему.
Головним суб`єктивним симптомом при нейродерміті є інтенсивний свербіж шкіри. Вогнища нейродерміту характеризуються ліхеніфікацією, папульозними висипаннями, лущенням, нечіткими межами.
Обмежений нейродерміт (neurodermitis circumscripta). Висипи у вигляді 1 – 2 вогнищ локалізуються на шкірі шиї, внутрішніх поверхонь стегон, мошонки, задньопрохідного отвору, локтьових чи колінних згибів, потилиці.
Захворювання починається свербежем шкіри. Далі з`являються вогнища, що мають нечіткі межі, дещо підвищуються над рівнем шкіри, діаметром до 10 см. Шкіра у вогнищі ураження суха, ліхенізована, сірувата, інфільтрована. По периферії вогнищ – дрібні блискучі папульозні висипи. За локалізації на волосистій частині голови волосся може випадати, сивіти.
Перебіг хронічний з частими рецидивами.
Дифузний нейродерміт (neurodermitis diffusa). Висипи числені, схильні до периферійного росту. Іноді буває еритродермія. У більшості хворих спостерігається стійкий білий дермографізм. Виявляється вираженим свербіжем,що посилюється вночі. Спочатку в більшості випадків виникають висипання на обличчі, далі процес поширюється на інші ділянки шкіри. Внаслідок розчухів з`являються числені лінійні екскоріації та кров`янисті кірочки. При ураженні червоної облямівки губ виникає хейліт. Нерідко приєднується піодермія. У хворих виникають дратівливість, депресія, погіршується сон. Дифузний нейродерміт може поєднуватись із кропив`янкою, бронхіальною астмою, алергічним ринітом, юнацькою катарактою.
Перебіг захворювання тривалий, загострення тривають переважно в осінньо-зимовий період.
Диференціюють нейродерміт з: екземою, червоним плоским лишаєм, псоріазом, пруриго, коростою.
Профілактика нейродерміту полягає у дотриманні раціональної дієти, вітамінотерапії, прийманні сонячних ванн чи УФО.

Метки: , ,

Опубликовано в Шкіряні захворювання пользователем admin on августа 29, 2012 at 17:48.

Add a comment



Previous Post:

Next Post:

Comments are closed.