Меланома, або меланобластома

Медицина для Вас

Рефераты по медицине, лекции по медицине

Меланома, або меланобластома

Меланома (melanoma), або меланобластома, – злоякісна пухлина, що формується з пігментоутворюючих клітин. Етіологія захворювання не з’ясована. У 90 % випадків пухлина локалізується на нижніх кінцівках, тулубі, обличчі; частіше – на відкритих ділянках, що піддаються інсоляції. Сприяють її виникненню підвищена інсоляція, сонячні опіки, травмування невуса. Нерідко меланома розвивається на тлі меланозу, у 50 – 70 % випадків – на тлі пігментного невуса. Первинне вогнище її розташовується на шкірі (найчастіше), рідше – на слизовій оболонці травної системи, верхніх дихальних шляхів, в очному яблуці, у мозкових оболонках. На початку розвитку нагадує велику луску, має вигляд папіломи, або виразки пігментованого утворення, іноді пігментації немає. Потім поступово збільшується, ущільнюється, пігментація її стає більше, чи навпаки, менше інтенсивною, навколо неї з’являються почервоніння і застійний віночок. На всій поверхні або тільки на окремих ділянках вогнища утворюються вузлики, що не збільшують його площу. Навколо первинного вогнища формуються пігментовані і непігментовані радіальні розростання, дочірні пігментовані включення (“сателіти”) і дрібні, частіше пігментовані вузлики. Радіальні розростання можуть мати різний напрямок. Коли вони спрямовані в глиб тканин по ходу судин або в підшкірну клітковину, вони  не змінюють кольору шкіри,що їх покриває, і тому непомітні. Поява “сателітів” свідчить про лімфогенне поширення пухлини. Про це свідчить і виникнення метастазів у регіонарні лімфовузли, внаслідок  чого останні збільшуються без помітного збільшення самого невуса. Первинне вогнище, навіть після легкого травмування, починає кровоточити, виразкується. Усе це слугує симптомом малігнізації невуса.

Первинне вогнище іноді не виявляється через мікроскопічну величину або через відсутність у ньому пігменту, або через його спонтанну депігментацію.

У рідкісих випадках початковою ознакою розвитку меланоми шкіри є не зміна характеру поверхні невуса, а виникнення метастазів в інші органи.

Для лікування цього захворювання проводять радикальну хірургічну операцію із широким видаленням меланомних вогнищу межахздорових тканин разом з регіонарними лімфовузлами й лімфатичними судинами,що може забезпечититривалу ремісію.Призначають також НВЧ-гіпертермію в поєднанні з хіміотерапією.

Прогноз захворювання залежить від часу діагностики і стадії клінічного перебігу пухлини. В разі її росту тільки в епідермісі і сосочковому шарі дерми хірургічне видалення в більшості випадків забезпечує успішний результат. При більш глибокій інвазії і метастазах прогноз часто буває несприятливий. Профілактика розвиткумеланоми зводитьсядо виключення травмування невусів,особливо пігментованих, а також сонячнихопіків. Хворі повинні перебувати під спостереженням онколога.

Диференціюють меланому від пігментного невуса, пігментованої папіломи, пігментованої епітеліоми, гемангіоми, раку шкіри, нейрофіброматозу, саркоми, гістіоцитоми, ксантоми, від хвороби Боуена.

Слід окремо зазначити, що  при лікуванні будь-яких злоякісних пухлин важливе значення приділяється імунотерапії. Найсучаснішими препаратами, що їх використовуються в наш час для імунотерапії хворих на злоякісні пухлини є Українін та Арменікум.

Опубликовано в Шкіряні захворювання пользователем admin on марта 26, 2013 at 3:05.

Add a comment

Comments are closed.