Матеріали для самоконтролю

Медицина для Вас

Рефераты по медицине, лекции по медицине

Матеріали для самоконтролю

ПИТАННЯ  ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

(правильні відповіді позначені *)

1. Меланін синтезують клітини:

а) опасисті; б) меланобласти; в) клітини Тцанка; г) меланоцити*;

д) меланофори.

2. Шари епідермісу:

а) базальний*; б) сосочковий; в)  сітчастий; г) блискучий; д) жировий.

3. Роговий шар містить у своєму складі:

а) меланін; б) кератин*; в) кератогіалін; г) елеїдин.

4. Для клітин базального шару не притаманно:

а) пігментоутворення; б) мітози; в) кератиноутворення; г) секреція шкірного сала*.

5. В дермі розрізняють такі шари:

а) сосочковий та сітчатий*; б) шипуватий та зернистий; в)  сосочковий та зернистий; г) базальний та роговий.

6. Кровоносні судини розміщуються  в:

а) епідермісі; б) дермі*.

7. Первинним морфологічним елементом  серед наведених є:

а) лусочка; б) горбик*; в) кірка; г) ліхеніфікація.

8. Вторинним морфологічним елементом серед наведених є:

а) вузол; б) пухир; в) виразка*

9. Порожнинними є всі наведені морфологічні елементи висипу:

а) папула, горбик, пухир (уртика) ; б) пухир, гноячок; в) гноячок, пузир (міхур), везикула; в) пузир, гноячок*; г) горбик, вузол, пухир (уртика)

10. Папула утворюється внаслідок:

а) ексудації; б) проліферації*.

11. Пухир утворюється внаслідок:

а) проліферації; б) ексудації*.

12. Судинною плямою є:

а) еритема*; б) лейкодерма; в) хлоазма.

13. Везикула є первинним елементом при якому із наведених захворювань:

а) кропив’янці; б) екземі; в) оперізуючому лишаї*; г) нейродерміті

14. Пухирець при екземі утворюється за рахунок якого процесу:

а) акантоліз; б) спонгіоз*; в) балонуюча дегенерація.

15. Виходом горбика є:

а) пляма; б )ерозія; в) рубець*.

16. Висипка є мономорфною при яких із наведених дерматозах:

а) екзема; б) герпетиформний дерматит Дюрінга; в) кропив’янка*; г) вторинний  сифілісю

17. Ексудативним морфологічним елементом висипу є:

а) везикула*; б) вузол; в) папула; г) горбик.

18. Проліферативним морфологічним елементом висипу є:

а) вузол*; б) пухир; в) кірка; г) горбик.

19. Висипи є поліморфними при таких захворюваннях:

а) псоріазі; б) червоному плоскому лишаї; в) контагіозному молюску; г) вторинному сифілісі*; д) гострокінцевих кондиломах; є) кропив’янці.

20. Патогенність стафілококу пов’язана зі здатністю його:

а) утворювати атипові форми; б) виробляти коагулазу*; в) утворювати екзотоксин, що має цитотоксичну дію; г) все назване вірно, крім б) ; д) все назване правильно.

21. Імпетиго – елемент висипу, що:

а) міститься в епідермісі і дермі; б) пов’язаний з волосяним фолікулом; в) не пов’язаний з придатками шкіри*; г) все назване правильно; д) все правильно, крім в).

22. Пустула при стафілодермії має такі особливості:

а) покришка міцна*; б) тенденція до переферійного росту; в) не зв’язана з придатками шкіри; г) покришка в”яла; д) все правильно, крім г).

23. Псевдофурункульоз це:

а) фурункульоз у дітей; б) запалення апокринових потових залоз;

в) запалення екринових потових залоз у дітей;* г) одна з форм стрептодермій;

24. Епідемічна пузирчатка немовлят це:

а) стафілококова піодермія*; б) стрептококова піодермія; в) атипова форма піодермії; г) змішана піодермія; д) можливі варіанти б) та г).

25. До антисептичних (дезінфікційних) засобів  належать такі:

а) анілінові барвники; б) 5 – 10% саліцілова кислота; в) 2% борна кислота; г) все правильно; д) правильно а) і в)*.

26. Для корости характерні :

а) лентикулярні папули; б) геморагії; в) краплеподібні пухирці та вузлики, що сверблять*; г) пухирі; д) полігональні папули.

27. Швидкість генералізації корости залежить від усіх названих чинників крім:

а) кількості кліщів, що потрапили на шкіру в момент інфікування; б) статеві та вікові особливості шкіри; в) індивідуальне відчуття свербежу*; г) гігієнічні навички; д) стан імунітету.

28. Епідемічна пузирчатка немовлят :

а) виявляється одразу  при народженні; б) має типову локалізацію – шкіра долоней і підошв; в) високо контагіозна*; г) правильно а) і в); д) все правильно.

29. При фурункульозі обов’язкове проведення дослідження:

а) крові на цукор*; б) крові на білірубін; в) сечі на креатинін; г) кала на гельмінти; д) все правильно.

30. Простий лишай обличчя це:

а) своєрідна абортивна форма імпетиго; б) характеризується світло-рожевими плямами з легким лущенням на шкірі тулуба; в) спостерігається переважно у дітей; г) правильно все; д) правильно все, крім б)*.

31. При фурункульозі не слід призначати:

а) топічні глюкокортикостероїди*; б) препарати дьоготю; в) мазі з антибіотиками; г) фукорцин; д) анілінові барвники.

32. Призначення аутовакцини показано при:

а) гангренозній піодермії; б) карбункулі; в)  рецидивуючому фурункульозі*; г)  гідродениті; д) всіх перерахованих захворюваннях.

33. При вульгарному сикозі призначають:

а) УВЧ; б) пов’язки з чистим іхтіолом; в) анілінові барвники; г) епіляцію волосся; д) все назване правильно, окрім а) і б)*.

34. Мазь (мазі), що містить (містять) антисептичні речовини:

а) бактробан; б) бетадин; в) залаін; г) лоринден С; д) вірно а), б) та г)*.

35. Для псевдокорости (короста. що спричинена паразитами тварин) не характерно:

а) гострий початок; б) сильний свербіж; в) ураження ділянок шкіри, що стикаються із хворою твариною; г) хронічний перебіг*; д) самовиліковування

36. Для лікування демодекозу використовують все назване, крім:

а) протизапальних засобів; б) топічних стероїдів*; в) антипаразитарних засобів; г) гіпосенсибілізуючих засобів; д) лікування фонових захворювань.

37. Назвіть захворювання, що належать до дерматофітій:

а) епідермофітія пахова*; б) різнокольоровий лишай; в) трихофітія;

г) мікроспорія; д) п’єдра.

38. Для різнокольорового лишаю притаманно:

а) лущення*; б) ураження нігтів; в) симптом Бенье – Мещерского;

г) папульозні висипи; д) сітка Уїкхема.

39. Розвитку кандидозу сприяють всі названі стани, окрім:

а) цукровий діабет; б) тривале лікування антибіотиками; в) пітливість, мацерація шкіри; г) імунодефіцит; д) гіпертонічна хвороба*

40.  Для пахової епідермофітії характерно:

а) локалізація у великих складках*; б) еритема і набряк; в) пухирці;

г) кірки; д) все назване.

41. Фунгіцидні властивості мають всі препарати, окрім:

а) трихополу*; б) мікосептину; в) рідини Кастеллані; г) молочної кислоти; д) бензойної кислоти.

42. До антропофільних грибків, що спричиняють трихомікози, належать всі названі, окрім:

а) іржавого мікроспоруму; б) трихофітона Шонлейна; в) трихофітона ментографітес*; г) трихофітона тонзуранс; д) трихофітона віоляцеум

43. Волосся обламується високо ( 5 – 8 мм) над  рівнем шкіри при:

а) поверхневій трихофітії; б) мікроспорії*; в) фавусі; г) трихофітії інфільтративно-нагноювальній; д) при алопециї.

44. Для оніхомікозу характерні такі клінічні сипмтоми:

а) дрібні точкові заглиблення у вигляді наперстка на нігтьовій пластинці; б) нігтьова пластинка деформована, потовщена; в) ніготь кришиться, деформований з вільного краю; г) ніготь тусклий, сірувато-жовтого кольору; д) все назване, крім а)*.

45. Для скутулярної форми фавуса характерні всі названі ознаки, окрім:

а) еритема; б) рубцева атрофія; в) фавозні щитки; г) облисіння; д) зламане волосся*.

46. Мікроскопічна відмінність ураженого волосся при поверхневій трихофітії стосується:

а) ендотриксу; б) ектотриксу; в) спор, що розташовані ланцюжком; г) спор, що розташовані хаотично; д) правильно* а) і в).

47. Для простого пухирцевого лишаю характерні всі ознаки, окрім:

а) еритеми; б) набряку; в) групи пухирців; г) пухирів*; д) ерозій.

48. Клінічними симптомами простого пухирцевого лишаю є всі названі, окрім:

а) плями та пухирі;* б) пухирці; в)  наявність віночка гіперемії навколо  вогнища; г)  згруповування висипки на обмеженій ділянці шкіри;  д)  схильність до рецидивів.

49. До клінічних варіантів оперізуючого лишаю належать усі названі, окрім:

а) везикульозний; б) бульозний; в) гангренозний; г) генералізований;  д) уртикарний*.

50. До препаратів, що їх використовують зовнішньо  для лікування простого та оперізуючого герпесу належать усі названі, окрім:

а) оксолінова мазь; б) лінімент госиполу; в) іхтіолова мазь;* г) теброфенова мазь; д) мазь завіракс.

51. До різновидів простого пухирцевого лишаю  залежно від локалізації належать:

а) герпес обличчя (губ, носа  та ін.); б) герпес геніталій; в) герпетичний кератит та гінговостоматит; г) герпетичний менінгоенцефаліт ; д) все назване*.

52. При псоріазі типовою локалізацією висипів є всі названі ділянки, окрім:

а) волосиста частина голови; б) розгинальні поверхні кінцівок; в) згинальні поверхні кінцівок;* г) коліна; д) ділянка крижів

53. Первинним елементом висипки при псоріазі є:

а) незапальна епідермо-дермальна папула; б) запальна пляма, що рясно лущиться; в) запальний вузол; г) запальна епідермо-дермальна папула;* д) внутрішньоепідермальний пухир.

54. Тріада Ауспіца складається з симптомів:

а) стеаринової плями, термінальної плівки, кров’яної роси;* б) стеаринової плями, симптому облатки, кров’яної роси; в) стеаринової плями, ізоморфної реакції, кров’яної роси; г)  симптому стружки, симптому облатки, симптом крапчастого крововиливу; д)  симптому Кебнера, псевдоаторфічного комірця, симптому облатки.

55. Специфічну імунотерапію хворих на рецидивуючий герпес проводять:

а) інтерфероном; б) полівалентною герпетичною вакциною;* в) пірогеналом; г) імуноглобуліном; д) левамізолом.

56. Хворим на рецидивуючий герпес в фазі загострення призначають всі з наведених препаратів, крім:

а) полівалентної герпетичної вакцини і пірогенелу;* б) інтерферону; в) противовірусних антибіотиків; г) левамізолу; д) імуноглобуліну.

57. Фізіотерапевтичне лікування оперізуючого лишаю доцільно призначати:

а) на початку захворювання; б) в гострій фазі захворювання; в) в період неповної ремісії; г) у разі неврологічних ускладнень;  д) правильно в) та г)*.

58. Пустульозний псоріаз Барбера (правильно все, окрім):

а) належить до ускладнених форм псоріазу;* б) відноситься до неускладнених форм псоріазу; в) вирізняється особливою торпідностю да лікування; г) характеризується поліморфізмом висипних елементів; д) не супроводжується системними симптомами.

59.  Для стаціонарної стадії псоріазу характерні такі ознаки, крім:

а) елемент повністю вкритий сріблясто-білими лусочками; б) навколо елементів – “псевдоатрофічний” комірець Воронова та обідок Пильнова; в) припинення появи нових елементів; г) відсутність периферійного росту елементів; д) насичений червоний колір елементів висипки*.

60. Для регресивної стадії псоріазу характерно все, крім:

а) ізоморфна реакція і симптом Пильнова;* б) поява “псевдоатрофічного” комірця Воронова навкруги елемнту висипки; в) немає  периферійного росту елементів; г) зникнення висипань; д) збліднення елементів висипу.

61. Атипові форми псоріазу (правильно все, крім):

а) ексудативна; б) себорейна; в) пустульозна; г) лихеноїдна;* д) фолікулярна.

62. Симптом кров’яної роси можна пояснити такими змінами в епідермісі:

а) гіперкератоз та паракератоз; б) папіломатоз; в) акантоз; г)  правильно б) та в)*.

63. Простий контактний дерматит характеризується всіма наведеними ознаками, крім:

а) чітких меж; б) локалізації на ділянках контакту з подразником;  в) пухирів;* г) гіперемії; д) печіння.

64. При контактному дерматиті найменш часто уражуються ділянки шкіри:

а) повік; б) шиї; в) статевих органів; г) рук; д) долонь*

65. Періоральний дерматит може локалізуватися на ділянках шкіри, крім:

а) носогубних складок; б) підборіддя та шиї; в) щік;*г) періорбітальної ділянки чола та перенісся; д) вушних раковин та волосистої частини голови.

66.  Токсикодермія характеризується:

а) бурхливою запальною реакцією шкіри; б) великою поширеністю, близькою до еритродермії; в) порушенням загального стану; г) швидким регресом після усунення контакту з алергеном;  д) усіма названими ознаками*.

67. Облігатними подразниками шкіри та слизових оболонок є:

а) концентровані розчини мінеральних кислот та лугів; б) газоподібні і пароподібні речовини (сірководень);  в) бойові отруйні речовини шкірно-наривної дії; г) все назване правильно; д) правильно все, окрім б)*

68. Висипам при екземі притаманний:

а) мономорфізм; б) хибний поліморфізм;* в) істиний поліморфізм; г) правильно б) та в); д) може бути а) та в).

69. Первинним елементом висипки при кропив’янці є:

а) пузир; б) пляма; в)  пухир;* г)  правильно все;  д)  правильно а) та в)

70.  При хронічній кропив’янці потрібна консультація суміжних фахівців:

а) гастроентеролога;* б) кардіолога; в) окуліста; г) ортопеда-травматолога; д) гематолога.

71. Атопічний дерматит це:

а) дерматит з атиповою локалізацією; б) клінічна форма нейродерміту;* в) нейродерміт, що виник у зрілому віці; г) алергічний дерматит, якщо його чинник невідомий; д) можливі всі варіанти.

72. Розвиток періорального дерматиту пов’язують з усіма названими причинами, окрім:

а) вживання косметичних засобів; б) подразливих зубних паст або губної помади; в) тривалого використання топічних глюкокортикостероїдів;  г) себореї;* д) мікробної сенсибілізації.

73. Опіки, що спричинені концентрованим лугом, характеризуються всіми ознаками, крім:

а) сухого струпу;*б) м’якого струпу; в) нечітких меж; г) поступового поширення некрозу углиб та по периферії;    д) пухкого струпу.

74.  Причиною токсичної дії ліків є все назване, окрім:

а) передозування;* б) уповільненого метаболізму в осіб з генетичною недостатністю ацетилтрансферази; в) функціональною недостатністю печінки; г) функціональною недостатністю нирок; д) функціональною недостатністю щитоподібної залози.

75. Контактний неалергічний дерматит характеризується:

а) гострим запаленням шкіри на місці стикання з подразником; б) гострим запаленням шкіри, що виходить за межи ділянки стикання з подразником; в) чіткими межами; г) правильно б) і в) ; д) правильно а) і в)*.

76. Мікотична екзема локалізується (як правило):

а) на обличчі, шиї; б) на гомілках; в) на кистях; г) правильно все; д) правильно все, крім а)*

77. Нумулярна екзема характеризується :

а) симетричними ураженням; б) чіткими межами вогнищ;* в) відсутністю мокнуття; г) ураженням шкіри обличчя; д) інтенсивним свербежем.

78. Екзему слід диференціювати з такими захворюваннями шкіри:

а) дерматитом; б) поліморфною ексудативною еритемою; в) атопічним дерматитом; г) хворобою Дар’є; д) правильно все, крім г)*.

79. Глюкокортикостероїди для лікування екземи:

а) протипоказані; б) використовують внутрішньо у дозах 25 – 35 мг/доб;* в) використовують внутрішньо у дозах  60 – 100 мг/доба; г) припустимі тільки для місцевого застосування; д) використовують тривалий час (декілька місяців).

80. Для примочок використовують  такі розчини:

а) 2% борної кислоти; б) 5% резорцину; в) 1% іхтіолу; г) правильно а) і в);*   д) 2% таніну, 7% іхтіолу.

81. До антигістамінних препаратів належать:

а) фенкарол; б) задітен; в) вальтрекс; г) правильно а) та в);  д) правильно а) та б)*.

82. Дляя дерматоміозіта притаманний:

а) люпус перніо; б)  симптом “жіночої каблучки”; в) порфиринурія*; г) креатинурія; д) все вірно

83. До групи фотодерматозів належать:

а) пігментна ксеродерма; б) світлова віспа; в) пізня шкірна порфірія; г) сонячна почесуху; д) правильно все*.

84. Найбільш часта локалізація доброякісних пухлин шкіри:

а) шкіра обличчя*; б) ділянка крижів; в) шкіра живота; г) волосиста частина голови; д) правильно все.

85. Лейоміоми характеризуються:

а) болючістю при пальпації*; б) локалізацією на долонях; в) саморозрішенням; г) інтенсино-червоним кольором; д) правильно все, крім б).

86. Хвороба Фордайса виявляється на:

а) шкірі ореол сосків; б) червоній облямівці губ*; в) шкірі статевих органів; г) шкірі волосистої частини голови; д) будь-якій ділянці шкіри та слизових оболонок.

87. Сирингіома – це доброякісна пухлина:

а) м’язів; б) сальних залоз; в) мозокових оболонок; г) потових залоз*; д) нігтів.

88. Які з названих препаратів найкраще використовувати для лікування дискоідного червоного вовчака:

а) делагіл, плаквеніл*; б) ретіноіди; в) антибіотики; г) вітаміни гр. В; д) сульфаніламіди.

89. До  раку шкіри можуть призвести:

а) великі дози УФО; б) місцеве використання глюкокортикоїдів; в) пігментна ксеродерма; г) продукти перегонки кам’яного вугілля; д) все, крім місцевого використання глюкокортикоїдів*.

90. Пізню шкірну порфірію слід диференціювати від:

а) привродженої пузирчатки; б) набутого бульозного епідермолізу; в) світлової віспи;   г) сонячної ексудативної еритеми; д) правильно все*.

91. Хвороба Педжета клінічно виявляється:

а) ураженням шкіри спини; б) ураженням шкіри обличчя; в) ураженням ділянок сосків*; г) можливі всі варіанти; д) всі, крім шкіри обличчя

92. Еритроплазію Кейра дифереціюють із :

а) кандидозним баланопоститом*; б) м’яким шанкром; в) хворобою Прингля; г) правильно все; д) правильно все, крім хвороби Прингля.

93. Про високий ступінь злоякісності раку шкіри свідчать:

а) проникнення пухлинних мас за межі дерми; б) проникнення атипових клітин за межі гіподерми; в) ураження базального шару епідермісу по периферії пухлини;  г) все правильно*; д) правильно все, крім б).

94. До пузирних дерматозів належать:

а) істинна (акантолітична) пузирчатка; б) пузирчатка новонароджених; в) герпетіформгний дерматоз Дюринга; г) доброякісна сімейна пузирчатка Гужеро-Хейлі-Хейлі; д) правильно все, крім пузирчатки новонароджених*.

95.  Для вульгарної пузирчатки притаманні гістологічні зміни:

а) спонгіоз; б) акантоз; в) акантолізис*; г) гіперкератоз; д) вакуолізація.

96. Ініціальні висипи акантолітичної пузирчатки виникають:

а) на шкірі тулуба, на слизових оболонках; б) на долонях та підошвах; в) на обличчі; г) все назване; д) можливі всі варианти, крім долоней та підошв*.

97.  Для вульгарної пузирчатки характерні висипи:

а) розеоли;  б) еритеми; в)  пухирі; г)  пузирі*; д)  пустули.

98.  Для вульгарної пузирчатки притаманні:

а) поява пузирів; б) погіршення загального стану; в) позитивний симптом Нікольського; г) наявність акантолітичних клітин; д) все правильно*.

99.  Вегетуюча пузирчатка від вульгарної відрізняється:

а) наявністю вегетацій на ерозивних ділянках*; б) наявністю акантолітичних клітин; в) позитивний симптом Нікольського; г) переважною локалізацією висипів на обличчі; д) все правильно.

100. Пемфігоїди відрізняються від істиного пемфігуса:

а) доброякіснішим перебігом; б) ініціальні ураження на кінцівках; в) негативний симптом Нікольського; г) все правильно*; д) все правильно, крім негативних симптомів Нікольського.

101. Для герпетиформного дерматозу Дюринга характерно:

а) поліморфізм висипів; б) підвищена чутливість до препаратів йоду; в) еозинофілія у вмісті пузирів; г) еозинофілія периферійної крові; д) все назване правильно*.

102. До групи істинної (акантолітичної) пузирчатки належать:

а) вульгарна; б) листоподібна; в) доброякісна сімейна; г) вегетуюча; д) вірно все крім, доброякісної сімейної*.

103. Акантолітичні клітини Тцанка це:

а) тучні клітини; б) зернисті клітини епідермісу; в) шипуваті клітини епідермісу*; г) базальні клітини епідермісу; д) моноцити.

104. Листоподібну пузирчатку від вульгарної відрізняють:

а) рідкість ураження слизових оболонок; б) багатошаровість покришки розкритих пузирів; в) позитивні симптоми Нікольського; г) все назване правильно; д) все правильно, крім позитивних симптомів Нікольського*.

105. Себорейну пузирчатку від вульгарної відрізняють:

а) переважна локалізація висипів на обличчі, волосистій частині голови, плечовому поясі; б) рідкість ураження слизових оболонок; в) доброякісніший перебіг; г) все назване правильно*; д) все назване правильно, крім  доброякіснішого перебігу.

106. Для лікування акантолітичної пузирчатки можуть бути використані препарати:

а) глюкокортикоїди; б) мінералокортикоїди; в) цитостатики; г) препарати калію; д) все правильно, крім мінералокортикоїдів*; е) все правильно.

107. Для герпетиформного дерматозу Дюринга характерно:

а) рідкість висипів на слизових оболонках; б) свербіж; в) поліморфізм висипів; г) згрупованість висипань; д) правильно все*.

108. Дерматоз Дюринга від істиної пузирчатки відрізняється:

а) задовільним загальним станом хворого; б) поліморфізмом висипів; в) еозинофілією у вмісті пузирів; г) негативний симптом Нікольського;  д) все правильно*.

109. Довжина блідої трепонеми в середньому становить:

а) 1 – 2 мкм; б) 2 – 4 мкм; в) 4 – 14 мкм*; г) 20 – 25 мкм; д) 30 – 33 мкм.

110. Найпоширенішим серологічним тестом на сифіліс є:

а) реакція імунофлюоресценції; б) реакція іммобілізацій трепонем; в) реакція Вассермана з трепонемним антигеном*; г) реакція Колмера.

111. Після контакту з хворим на сифіліс твердий шанкр виникає через:

а) 1 тиж; б) 2 тиж. ; в) 3 – 5 тиж*. ; г) 6 – 7 тиж;. д) 8 – 9 тиж.

112. Для вторинного сифілісу характерно усе назване, крім:

а) наявність гострозапальних явищ*; б) ураження долонь та підошв; в)  поліаденіт; г) розеольозні висипи; д) порідіння волосся на голові.

113.  Горбиковий сифілід слід диференціювати з усіма названими захворюваннями, окрім:

а) туберкульозу шкіри; б) лейшманіозу; в) лепри; г) глибоких мікозів; д) екземи*.

114. До побічних явищ при лікуванні сифілісу пеніциліном належать всі названі, крім:

а) анафілактичний шок; б) токсикодермія; в) кропивниця; г) кандидоз; д) алопеція*.

115. Збільшення регіонарних лімфовузлів після виникнення первинної сифіліми спостерігається зазвичай через:

а) 1 – 2 дні; б) 5 – 8 днів*; в) 9 – 12 днів; г) 13 – 16 днів; д) 21 день.

116. Після появи твердого шанкеру вторинний період сифілісу настає, в середньому, через:

а) 5  – 6 тиж; б) 6 – 7 тиж* ; в) 7 – 8 тиж; г) 8 – 9 тиж.; д) 9 – 10 тиж.

117. Шанкр-амігдаліт являє собою:

а) ерозію мигдалика; б) виразку мигдалика; в) збільшений у розмірах гіперемійований мигдалик*; г) здільшений у розмірах мигдалик звичайного забарвлення; д) мигдалик з білуватим нальотом.

118. Висипи при вторинному свіжому сифілісі зазвичай:

а) незапальні; б) рясні*; в) несиметричні; г) неяскраві; д) згруповані.

119. Основними ураженнями шкіри та слизових оболонок при природженому ранньому сифілісі є все назване, крім:

а) дифузна інфільтрація шкіри; б) папульозні висипи; в) специфічна нежить; г) сифілітична пузирчатка; д) фолікулярний гіперкератоз*.

120. Реакцію іммобілізації блідих трепонем проводять з метою:

а) підтвердження діагнозу сифілісу первинного; б) підтвердження діагнозу сифілісу вторинного свіжого; в) підтвердження діагнозу сифілісу прихованого*; г) контролю за лікуванням; д) вирішення питання про зняття хворого з обліку.

121.Гонококи можуть поширюватись в организмі хворих такими   шляхами:

а) лімфогенного; б) гематогенного; в) по поверхні слизових  оболонок геніталій; г) трансканалікулярно; д) усіма цими шляхами*.

122. Збудник гонореї виявляє найбільшу тропність до:

а) багатошарового плоского незроговілого епітелію; б) перехідного епітелію; в) циліндричного епітелію*; г) багатошарового плоского зроговілого епітелію д) кубічного епітелію.

123. У жінок, хворих на гонорею, найчастіше спостерігається така клінічна форма:

а) свіжа гостра; б) свіжа підгостра; в) свіжа торпідна*; г) латентна; д) хронічна.

124. Місцеву терапію при гонореї нижнього відділу сечостатевого тракту застосовують:

а) при непереносності антибіотиків; б) при рецидиві захворювання; в) при свіжій торпідній формі; г) при хронічній формі; д) при всіх названих випадках*.

125. До препаратів, що діють на неспецифічну реактивність організму, належать усі названі, крім:

а) пірогеналу; б) продигіозану; в) гоновакцини*; г) левамізолу; д) метілурацилу.

126. Бактеріоскопічна ідентифікація гонококів грунтується на таких ознаках, окрім:

а) парність коків; б) нерухомість; в) грам-позитивність*; г) внутрішньоклітинне розташування; д) бобоподібність форми.

127. Найчастішою причиною рецидивів гонореї є асоціація гонококів з:

а)  хламідіями; б)  дріжжовим міцеліем; в)  трихомонадами*; г)  уреаплазмами; д)  гарднерелами.

128. Хворому на гострий гонорейний орхоепідідіміт проводяться усі названі дослідження, окрім дослідження:

а) секрету простати*; б) виділень з уретри на наявність інших патогенних збудників; в) клінічного аналізу сечі; г) клінічного аналізу крові; д) двостаканової проби сечі.

129. Ознаками гострого катарального простатиту є все назване, окрім:

а) гіперестезії у ділянці живота; б) гнійні виділення з уретри; в) нічні полюції; г) щільно-еластична консистенція передміхурової залози при пальпації; д) виявлення ущільнень на поверхні передміхурової залози при пальпації*.

130. Протипоказанням для проведення вогнищевої гоновакцинації є:

а) гострий запальний процес; б) вагітність; в) менструація; г) протипоказаннь немає; д) усе вказане*.

131. Встановлення вилікуваності гонореї починається після закінчення лікування у строки:

а) у чоловіків, жінок та дітей через 7 – 10 днів*; б) у чоловіків та жінок через 1 міс; в) у жінок після першої ментруації; г) у дітей одразу після закінчення лікування; д) у дітей черех 1 міс.

132. Хворому встановлений діагноз переднього уретриту хламідійної етіології. Антибіотик якої групи слід призначити пацієнту?

а) аміноглікозид; б) фторований хінолон*; в) цефалоспорин 4-го покоління; г) групи  імідазолів ; д) флуконазол.

133. Ознаками ендоцервіциту є все  вказане, крім:

а) слизова пробка у цервікальному каналі*; б) слизово-гнійні виділення з цервікального каналу; в) ерозії шийки матки; г) ретенційні кісти шийки матки; д) гіпертрофія шийки матки

134. Гарднерели це:

а) грам-негативні кокобацили; б) грам-варіабельні кокобацили*; в) грам-позитивні кокові форми мікроорганізмів; г) грам-позитивні бацилярні форми мікроорганізмів; д) грам-варіабельні кокові форми мікроорганізмів.

135. З метою провокації при трихомоніазі використовують всі заходии, крім:

а) гоновакцинація*; б) введення пірогеналу; в) бужування уретри; г) інстиляції; д) масаж уретри.

136. Методи діагностики урогенітального хламідіозу включають:

а) цитологічні; б) серологічні; в) виділення збудника на клітинах МакКоя; г) полімеразна ланцюгова реакція; д) усе назване*.

137. Піхвові гарднерели це:

а) факультативні анаероби*; б) факультативні аероби; в) облігатні анаероби; г) облігатні аероби; д) все назване.

138. З метою діагностики трихомоніазу в жінок досліджують:

а) виділення уретри; б) “нитки” в сечі; в)  виділення з цервікального каналу; г) виділення  із заднього склепіння піхви; д) все назване*.

139. З метою діагностики трихомоніазу в чоловіків слід досліджувати все назване, крім :

а) виділення  уретри; б) секрет простати; в) “нитки” у сечі; г) “нитки” у промивних водах прямої кишки*; д) секрет сім”яних пухирців.

140. Терміном “ключова” клітина називається:

а) клітина циліндричного епітелію, що має внутрішньоплазматичні включення; б) клітина піхвового епітелію, що вкрита грамваріабельною мономорфною паличковою флорою; в) клітина піхвового або уретрального епітелію, що вкрита повністю або частково грамваріабельними кокобацилярними мікроорганізмами*; г) клітина піхвового епітелію, що вкрита повністю або частково грам-позитивною паличковою флорою; д) спорова форма мікроорганізму.

141. Бактеріальний вагіноз, що перебігає у вигляді моноінфекції без  ускладнень, характеризується скаргами:

а) незначна кількість виділень з неприємним запахом, що підсилюється під час менструації та після статевого акту*; б) рясні виділення з неприємним запахом, свербіж, печіння у ділянці зовнішних статевих органів; в) дізуричні явища, свербіж, печіння у ділянці зовнішних статевих органів; г) ниючий біль внизу живота, рясні виділення з неприємним запахом; д) все назване правильно.

Опубликовано в Шкіряні захворювання пользователем admin on марта 26, 2013 at 17:37.

Add a comment

Comments are closed.