Матеріали для самоконтролю
(правильні відповіді позначені *)
1. Меланін синтезують клітини:
а) опасисті; б) меланобласти; в) клітини Тцанка; г) меланоцити*;
д) меланофори.
2. Шари епідермісу:
а) базальний*; б) сосочковий; в) сітчастий; г) блискучий; д) жировий.
3. Роговий шар містить у своєму складі:
а) меланін; б) кератин*; в) кератогіалін; г) елеїдин.
4. Для клітин базального шару не притаманно:
а) пігментоутворення; б) мітози; в) кератиноутворення; г) секреція шкірного сала*.
5. В дермі розрізняють такі шари:
а) сосочковий та сітчатий*; б) шипуватий та зернистий; в) сосочковий та зернистий; г) базальний та роговий.
6. Кровоносні судини розміщуються в:
а) епідермісі; б) дермі*.
7. Первинним морфологічним елементом серед наведених є:
а) лусочка; б) горбик*; в) кірка; г) ліхеніфікація.
8. Вторинним морфологічним елементом серед наведених є:
а) вузол; б) пухир; в) виразка*
9. Порожнинними є всі наведені морфологічні елементи висипу:
а) папула, горбик, пухир (уртика) ; б) пухир, гноячок; в) гноячок, пузир (міхур), везикула; в) пузир, гноячок*; г) горбик, вузол, пухир (уртика)
10. Папула утворюється внаслідок:
а) ексудації; б) проліферації*.
11. Пухир утворюється внаслідок:
а) проліферації; б) ексудації*.
12. Судинною плямою є:
а) еритема*; б) лейкодерма; в) хлоазма.
13. Везикула є первинним елементом при якому із наведених захворювань:
а) кропив’янці; б) екземі; в) оперізуючому лишаї*; г) нейродерміті
14. Пухирець при екземі утворюється за рахунок якого процесу:
а) акантоліз; б) спонгіоз*; в) балонуюча дегенерація.
15. Виходом горбика є:
а) пляма; б )ерозія; в) рубець*.
16. Висипка є мономорфною при яких із наведених дерматозах:
а) екзема; б) герпетиформний дерматит Дюрінга; в) кропив’янка*; г) вторинний сифілісю
17. Ексудативним морфологічним елементом висипу є:
а) везикула*; б) вузол; в) папула; г) горбик.
18. Проліферативним морфологічним елементом висипу є:
а) вузол*; б) пухир; в) кірка; г) горбик.
19. Висипи є поліморфними при таких захворюваннях:
а) псоріазі; б) червоному плоскому лишаї; в) контагіозному молюску; г) вторинному сифілісі*; д) гострокінцевих кондиломах; є) кропив’янці.
20. Патогенність стафілококу пов’язана зі здатністю його:
а) утворювати атипові форми; б) виробляти коагулазу*; в) утворювати екзотоксин, що має цитотоксичну дію; г) все назване вірно, крім б) ; д) все назване правильно.
21. Імпетиго – елемент висипу, що:
а) міститься в епідермісі і дермі; б) пов’язаний з волосяним фолікулом; в) не пов’язаний з придатками шкіри*; г) все назване правильно; д) все правильно, крім в).
22. Пустула при стафілодермії має такі особливості:
а) покришка міцна*; б) тенденція до переферійного росту; в) не зв’язана з придатками шкіри; г) покришка в”яла; д) все правильно, крім г).
23. Псевдофурункульоз це:
а) фурункульоз у дітей; б) запалення апокринових потових залоз;
в) запалення екринових потових залоз у дітей;* г) одна з форм стрептодермій;
24. Епідемічна пузирчатка немовлят це:
а) стафілококова піодермія*; б) стрептококова піодермія; в) атипова форма піодермії; г) змішана піодермія; д) можливі варіанти б) та г).
25. До антисептичних (дезінфікційних) засобів належать такі:
а) анілінові барвники; б) 5 – 10% саліцілова кислота; в) 2% борна кислота; г) все правильно; д) правильно а) і в)*.
26. Для корости характерні :
а) лентикулярні папули; б) геморагії; в) краплеподібні пухирці та вузлики, що сверблять*; г) пухирі; д) полігональні папули.
27. Швидкість генералізації корости залежить від усіх названих чинників крім:
а) кількості кліщів, що потрапили на шкіру в момент інфікування; б) статеві та вікові особливості шкіри; в) індивідуальне відчуття свербежу*; г) гігієнічні навички; д) стан імунітету.
28. Епідемічна пузирчатка немовлят :
а) виявляється одразу при народженні; б) має типову локалізацію – шкіра долоней і підошв; в) високо контагіозна*; г) правильно а) і в); д) все правильно.
29. При фурункульозі обов’язкове проведення дослідження:
а) крові на цукор*; б) крові на білірубін; в) сечі на креатинін; г) кала на гельмінти; д) все правильно.
30. Простий лишай обличчя це:
а) своєрідна абортивна форма імпетиго; б) характеризується світло-рожевими плямами з легким лущенням на шкірі тулуба; в) спостерігається переважно у дітей; г) правильно все; д) правильно все, крім б)*.
31. При фурункульозі не слід призначати:
а) топічні глюкокортикостероїди*; б) препарати дьоготю; в) мазі з антибіотиками; г) фукорцин; д) анілінові барвники.
32. Призначення аутовакцини показано при:
а) гангренозній піодермії; б) карбункулі; в) рецидивуючому фурункульозі*; г) гідродениті; д) всіх перерахованих захворюваннях.
33. При вульгарному сикозі призначають:
а) УВЧ; б) пов’язки з чистим іхтіолом; в) анілінові барвники; г) епіляцію волосся; д) все назване правильно, окрім а) і б)*.
34. Мазь (мазі), що містить (містять) антисептичні речовини:
а) бактробан; б) бетадин; в) залаін; г) лоринден С; д) вірно а), б) та г)*.
35. Для псевдокорости (короста. що спричинена паразитами тварин) не характерно:
а) гострий початок; б) сильний свербіж; в) ураження ділянок шкіри, що стикаються із хворою твариною; г) хронічний перебіг*; д) самовиліковування
36. Для лікування демодекозу використовують все назване, крім:
а) протизапальних засобів; б) топічних стероїдів*; в) антипаразитарних засобів; г) гіпосенсибілізуючих засобів; д) лікування фонових захворювань.
37. Назвіть захворювання, що належать до дерматофітій:
а) епідермофітія пахова*; б) різнокольоровий лишай; в) трихофітія;
г) мікроспорія; д) п’єдра.
38. Для різнокольорового лишаю притаманно:
а) лущення*; б) ураження нігтів; в) симптом Бенье – Мещерского;
г) папульозні висипи; д) сітка Уїкхема.
39. Розвитку кандидозу сприяють всі названі стани, окрім:
а) цукровий діабет; б) тривале лікування антибіотиками; в) пітливість, мацерація шкіри; г) імунодефіцит; д) гіпертонічна хвороба*
40. Для пахової епідермофітії характерно:
а) локалізація у великих складках*; б) еритема і набряк; в) пухирці;
г) кірки; д) все назване.
41. Фунгіцидні властивості мають всі препарати, окрім:
а) трихополу*; б) мікосептину; в) рідини Кастеллані; г) молочної кислоти; д) бензойної кислоти.
42. До антропофільних грибків, що спричиняють трихомікози, належать всі названі, окрім:
а) іржавого мікроспоруму; б) трихофітона Шонлейна; в) трихофітона ментографітес*; г) трихофітона тонзуранс; д) трихофітона віоляцеум
43. Волосся обламується високо ( 5 – 8 мм) над рівнем шкіри при:
а) поверхневій трихофітії; б) мікроспорії*; в) фавусі; г) трихофітії інфільтративно-нагноювальній; д) при алопециї.
44. Для оніхомікозу характерні такі клінічні сипмтоми:
а) дрібні точкові заглиблення у вигляді наперстка на нігтьовій пластинці; б) нігтьова пластинка деформована, потовщена; в) ніготь кришиться, деформований з вільного краю; г) ніготь тусклий, сірувато-жовтого кольору; д) все назване, крім а)*.
45. Для скутулярної форми фавуса характерні всі названі ознаки, окрім:
а) еритема; б) рубцева атрофія; в) фавозні щитки; г) облисіння; д) зламане волосся*.
46. Мікроскопічна відмінність ураженого волосся при поверхневій трихофітії стосується:
а) ендотриксу; б) ектотриксу; в) спор, що розташовані ланцюжком; г) спор, що розташовані хаотично; д) правильно* а) і в).
47. Для простого пухирцевого лишаю характерні всі ознаки, окрім:
а) еритеми; б) набряку; в) групи пухирців; г) пухирів*; д) ерозій.
48. Клінічними симптомами простого пухирцевого лишаю є всі названі, окрім:
а) плями та пухирі;* б) пухирці; в) наявність віночка гіперемії навколо вогнища; г) згруповування висипки на обмеженій ділянці шкіри; д) схильність до рецидивів.
49. До клінічних варіантів оперізуючого лишаю належать усі названі, окрім:
а) везикульозний; б) бульозний; в) гангренозний; г) генералізований; д) уртикарний*.
50. До препаратів, що їх використовують зовнішньо для лікування простого та оперізуючого герпесу належать усі названі, окрім:
а) оксолінова мазь; б) лінімент госиполу; в) іхтіолова мазь;* г) теброфенова мазь; д) мазь завіракс.
51. До різновидів простого пухирцевого лишаю залежно від локалізації належать:
а) герпес обличчя (губ, носа та ін.); б) герпес геніталій; в) герпетичний кератит та гінговостоматит; г) герпетичний менінгоенцефаліт ; д) все назване*.
52. При псоріазі типовою локалізацією висипів є всі названі ділянки, окрім:
а) волосиста частина голови; б) розгинальні поверхні кінцівок; в) згинальні поверхні кінцівок;* г) коліна; д) ділянка крижів
53. Первинним елементом висипки при псоріазі є:
а) незапальна епідермо-дермальна папула; б) запальна пляма, що рясно лущиться; в) запальний вузол; г) запальна епідермо-дермальна папула;* д) внутрішньоепідермальний пухир.
54. Тріада Ауспіца складається з симптомів:
а) стеаринової плями, термінальної плівки, кров’яної роси;* б) стеаринової плями, симптому облатки, кров’яної роси; в) стеаринової плями, ізоморфної реакції, кров’яної роси; г) симптому стружки, симптому облатки, симптом крапчастого крововиливу; д) симптому Кебнера, псевдоаторфічного комірця, симптому облатки.
55. Специфічну імунотерапію хворих на рецидивуючий герпес проводять:
а) інтерфероном; б) полівалентною герпетичною вакциною;* в) пірогеналом; г) імуноглобуліном; д) левамізолом.
56. Хворим на рецидивуючий герпес в фазі загострення призначають всі з наведених препаратів, крім:
а) полівалентної герпетичної вакцини і пірогенелу;* б) інтерферону; в) противовірусних антибіотиків; г) левамізолу; д) імуноглобуліну.
57. Фізіотерапевтичне лікування оперізуючого лишаю доцільно призначати:
а) на початку захворювання; б) в гострій фазі захворювання; в) в період неповної ремісії; г) у разі неврологічних ускладнень; д) правильно в) та г)*.
58. Пустульозний псоріаз Барбера (правильно все, окрім):
а) належить до ускладнених форм псоріазу;* б) відноситься до неускладнених форм псоріазу; в) вирізняється особливою торпідностю да лікування; г) характеризується поліморфізмом висипних елементів; д) не супроводжується системними симптомами.
59. Для стаціонарної стадії псоріазу характерні такі ознаки, крім:
а) елемент повністю вкритий сріблясто-білими лусочками; б) навколо елементів – “псевдоатрофічний” комірець Воронова та обідок Пильнова; в) припинення появи нових елементів; г) відсутність периферійного росту елементів; д) насичений червоний колір елементів висипки*.
60. Для регресивної стадії псоріазу характерно все, крім:
а) ізоморфна реакція і симптом Пильнова;* б) поява “псевдоатрофічного” комірця Воронова навкруги елемнту висипки; в) немає периферійного росту елементів; г) зникнення висипань; д) збліднення елементів висипу.
61. Атипові форми псоріазу (правильно все, крім):
а) ексудативна; б) себорейна; в) пустульозна; г) лихеноїдна;* д) фолікулярна.
62. Симптом кров’яної роси можна пояснити такими змінами в епідермісі:
а) гіперкератоз та паракератоз; б) папіломатоз; в) акантоз; г) правильно б) та в)*.
63. Простий контактний дерматит характеризується всіма наведеними ознаками, крім:
а) чітких меж; б) локалізації на ділянках контакту з подразником; в) пухирів;* г) гіперемії; д) печіння.
64. При контактному дерматиті найменш часто уражуються ділянки шкіри:
а) повік; б) шиї; в) статевих органів; г) рук; д) долонь*
65. Періоральний дерматит може локалізуватися на ділянках шкіри, крім:
а) носогубних складок; б) підборіддя та шиї; в) щік;*г) періорбітальної ділянки чола та перенісся; д) вушних раковин та волосистої частини голови.
66. Токсикодермія характеризується:
а) бурхливою запальною реакцією шкіри; б) великою поширеністю, близькою до еритродермії; в) порушенням загального стану; г) швидким регресом після усунення контакту з алергеном; д) усіма названими ознаками*.
67. Облігатними подразниками шкіри та слизових оболонок є:
а) концентровані розчини мінеральних кислот та лугів; б) газоподібні і пароподібні речовини (сірководень); в) бойові отруйні речовини шкірно-наривної дії; г) все назване правильно; д) правильно все, окрім б)*
68. Висипам при екземі притаманний:
а) мономорфізм; б) хибний поліморфізм;* в) істиний поліморфізм; г) правильно б) та в); д) може бути а) та в).
69. Первинним елементом висипки при кропив’янці є:
а) пузир; б) пляма; в) пухир;* г) правильно все; д) правильно а) та в)
70. При хронічній кропив’янці потрібна консультація суміжних фахівців:
а) гастроентеролога;* б) кардіолога; в) окуліста; г) ортопеда-травматолога; д) гематолога.
71. Атопічний дерматит це:
а) дерматит з атиповою локалізацією; б) клінічна форма нейродерміту;* в) нейродерміт, що виник у зрілому віці; г) алергічний дерматит, якщо його чинник невідомий; д) можливі всі варіанти.
72. Розвиток періорального дерматиту пов’язують з усіма названими причинами, окрім:
а) вживання косметичних засобів; б) подразливих зубних паст або губної помади; в) тривалого використання топічних глюкокортикостероїдів; г) себореї;* д) мікробної сенсибілізації.
73. Опіки, що спричинені концентрованим лугом, характеризуються всіми ознаками, крім:
а) сухого струпу;*б) м’якого струпу; в) нечітких меж; г) поступового поширення некрозу углиб та по периферії; д) пухкого струпу.
74. Причиною токсичної дії ліків є все назване, окрім:
а) передозування;* б) уповільненого метаболізму в осіб з генетичною недостатністю ацетилтрансферази; в) функціональною недостатністю печінки; г) функціональною недостатністю нирок; д) функціональною недостатністю щитоподібної залози.
75. Контактний неалергічний дерматит характеризується:
а) гострим запаленням шкіри на місці стикання з подразником; б) гострим запаленням шкіри, що виходить за межи ділянки стикання з подразником; в) чіткими межами; г) правильно б) і в) ; д) правильно а) і в)*.
76. Мікотична екзема локалізується (як правило):
а) на обличчі, шиї; б) на гомілках; в) на кистях; г) правильно все; д) правильно все, крім а)*
77. Нумулярна екзема характеризується :
а) симетричними ураженням; б) чіткими межами вогнищ;* в) відсутністю мокнуття; г) ураженням шкіри обличчя; д) інтенсивним свербежем.
78. Екзему слід диференціювати з такими захворюваннями шкіри:
а) дерматитом; б) поліморфною ексудативною еритемою; в) атопічним дерматитом; г) хворобою Дар’є; д) правильно все, крім г)*.
79. Глюкокортикостероїди для лікування екземи:
а) протипоказані; б) використовують внутрішньо у дозах 25 – 35 мг/доб;* в) використовують внутрішньо у дозах 60 – 100 мг/доба; г) припустимі тільки для місцевого застосування; д) використовують тривалий час (декілька місяців).
80. Для примочок використовують такі розчини:
а) 2% борної кислоти; б) 5% резорцину; в) 1% іхтіолу; г) правильно а) і в);* д) 2% таніну, 7% іхтіолу.
81. До антигістамінних препаратів належать:
а) фенкарол; б) задітен; в) вальтрекс; г) правильно а) та в); д) правильно а) та б)*.
82. Дляя дерматоміозіта притаманний:
а) люпус перніо; б) симптом “жіночої каблучки”; в) порфиринурія*; г) креатинурія; д) все вірно
83. До групи фотодерматозів належать:
а) пігментна ксеродерма; б) світлова віспа; в) пізня шкірна порфірія; г) сонячна почесуху; д) правильно все*.
84. Найбільш часта локалізація доброякісних пухлин шкіри:
а) шкіра обличчя*; б) ділянка крижів; в) шкіра живота; г) волосиста частина голови; д) правильно все.
85. Лейоміоми характеризуються:
а) болючістю при пальпації*; б) локалізацією на долонях; в) саморозрішенням; г) інтенсино-червоним кольором; д) правильно все, крім б).
86. Хвороба Фордайса виявляється на:
а) шкірі ореол сосків; б) червоній облямівці губ*; в) шкірі статевих органів; г) шкірі волосистої частини голови; д) будь-якій ділянці шкіри та слизових оболонок.
87. Сирингіома – це доброякісна пухлина:
а) м’язів; б) сальних залоз; в) мозокових оболонок; г) потових залоз*; д) нігтів.
88. Які з названих препаратів найкраще використовувати для лікування дискоідного червоного вовчака:
а) делагіл, плаквеніл*; б) ретіноіди; в) антибіотики; г) вітаміни гр. В; д) сульфаніламіди.
89. До раку шкіри можуть призвести:
а) великі дози УФО; б) місцеве використання глюкокортикоїдів; в) пігментна ксеродерма; г) продукти перегонки кам’яного вугілля; д) все, крім місцевого використання глюкокортикоїдів*.
90. Пізню шкірну порфірію слід диференціювати від:
а) привродженої пузирчатки; б) набутого бульозного епідермолізу; в) світлової віспи; г) сонячної ексудативної еритеми; д) правильно все*.
91. Хвороба Педжета клінічно виявляється:
а) ураженням шкіри спини; б) ураженням шкіри обличчя; в) ураженням ділянок сосків*; г) можливі всі варіанти; д) всі, крім шкіри обличчя
92. Еритроплазію Кейра дифереціюють із :
а) кандидозним баланопоститом*; б) м’яким шанкром; в) хворобою Прингля; г) правильно все; д) правильно все, крім хвороби Прингля.
93. Про високий ступінь злоякісності раку шкіри свідчать:
а) проникнення пухлинних мас за межі дерми; б) проникнення атипових клітин за межі гіподерми; в) ураження базального шару епідермісу по периферії пухлини; г) все правильно*; д) правильно все, крім б).
94. До пузирних дерматозів належать:
а) істинна (акантолітична) пузирчатка; б) пузирчатка новонароджених; в) герпетіформгний дерматоз Дюринга; г) доброякісна сімейна пузирчатка Гужеро-Хейлі-Хейлі; д) правильно все, крім пузирчатки новонароджених*.
95. Для вульгарної пузирчатки притаманні гістологічні зміни:
а) спонгіоз; б) акантоз; в) акантолізис*; г) гіперкератоз; д) вакуолізація.
96. Ініціальні висипи акантолітичної пузирчатки виникають:
а) на шкірі тулуба, на слизових оболонках; б) на долонях та підошвах; в) на обличчі; г) все назване; д) можливі всі варианти, крім долоней та підошв*.
97. Для вульгарної пузирчатки характерні висипи:
а) розеоли; б) еритеми; в) пухирі; г) пузирі*; д) пустули.
98. Для вульгарної пузирчатки притаманні:
а) поява пузирів; б) погіршення загального стану; в) позитивний симптом Нікольського; г) наявність акантолітичних клітин; д) все правильно*.
99. Вегетуюча пузирчатка від вульгарної відрізняється:
а) наявністю вегетацій на ерозивних ділянках*; б) наявністю акантолітичних клітин; в) позитивний симптом Нікольського; г) переважною локалізацією висипів на обличчі; д) все правильно.
100. Пемфігоїди відрізняються від істиного пемфігуса:
а) доброякіснішим перебігом; б) ініціальні ураження на кінцівках; в) негативний симптом Нікольського; г) все правильно*; д) все правильно, крім негативних симптомів Нікольського.
101. Для герпетиформного дерматозу Дюринга характерно:
а) поліморфізм висипів; б) підвищена чутливість до препаратів йоду; в) еозинофілія у вмісті пузирів; г) еозинофілія периферійної крові; д) все назване правильно*.
102. До групи істинної (акантолітичної) пузирчатки належать:
а) вульгарна; б) листоподібна; в) доброякісна сімейна; г) вегетуюча; д) вірно все крім, доброякісної сімейної*.
103. Акантолітичні клітини Тцанка це:
а) тучні клітини; б) зернисті клітини епідермісу; в) шипуваті клітини епідермісу*; г) базальні клітини епідермісу; д) моноцити.
104. Листоподібну пузирчатку від вульгарної відрізняють:
а) рідкість ураження слизових оболонок; б) багатошаровість покришки розкритих пузирів; в) позитивні симптоми Нікольського; г) все назване правильно; д) все правильно, крім позитивних симптомів Нікольського*.
105. Себорейну пузирчатку від вульгарної відрізняють:
а) переважна локалізація висипів на обличчі, волосистій частині голови, плечовому поясі; б) рідкість ураження слизових оболонок; в) доброякісніший перебіг; г) все назване правильно*; д) все назване правильно, крім доброякіснішого перебігу.
106. Для лікування акантолітичної пузирчатки можуть бути використані препарати:
а) глюкокортикоїди; б) мінералокортикоїди; в) цитостатики; г) препарати калію; д) все правильно, крім мінералокортикоїдів*; е) все правильно.
107. Для герпетиформного дерматозу Дюринга характерно:
а) рідкість висипів на слизових оболонках; б) свербіж; в) поліморфізм висипів; г) згрупованість висипань; д) правильно все*.
108. Дерматоз Дюринга від істиної пузирчатки відрізняється:
а) задовільним загальним станом хворого; б) поліморфізмом висипів; в) еозинофілією у вмісті пузирів; г) негативний симптом Нікольського; д) все правильно*.
109. Довжина блідої трепонеми в середньому становить:
а) 1 – 2 мкм; б) 2 – 4 мкм; в) 4 – 14 мкм*; г) 20 – 25 мкм; д) 30 – 33 мкм.
110. Найпоширенішим серологічним тестом на сифіліс є:
а) реакція імунофлюоресценції; б) реакція іммобілізацій трепонем; в) реакція Вассермана з трепонемним антигеном*; г) реакція Колмера.
111. Після контакту з хворим на сифіліс твердий шанкр виникає через:
а) 1 тиж; б) 2 тиж. ; в) 3 – 5 тиж*. ; г) 6 – 7 тиж;. д) 8 – 9 тиж.
112. Для вторинного сифілісу характерно усе назване, крім:
а) наявність гострозапальних явищ*; б) ураження долонь та підошв; в) поліаденіт; г) розеольозні висипи; д) порідіння волосся на голові.
113. Горбиковий сифілід слід диференціювати з усіма названими захворюваннями, окрім:
а) туберкульозу шкіри; б) лейшманіозу; в) лепри; г) глибоких мікозів; д) екземи*.
114. До побічних явищ при лікуванні сифілісу пеніциліном належать всі названі, крім:
а) анафілактичний шок; б) токсикодермія; в) кропивниця; г) кандидоз; д) алопеція*.
115. Збільшення регіонарних лімфовузлів після виникнення первинної сифіліми спостерігається зазвичай через:
а) 1 – 2 дні; б) 5 – 8 днів*; в) 9 – 12 днів; г) 13 – 16 днів; д) 21 день.
116. Після появи твердого шанкеру вторинний період сифілісу настає, в середньому, через:
а) 5 – 6 тиж; б) 6 – 7 тиж* ; в) 7 – 8 тиж; г) 8 – 9 тиж.; д) 9 – 10 тиж.
117. Шанкр-амігдаліт являє собою:
а) ерозію мигдалика; б) виразку мигдалика; в) збільшений у розмірах гіперемійований мигдалик*; г) здільшений у розмірах мигдалик звичайного забарвлення; д) мигдалик з білуватим нальотом.
118. Висипи при вторинному свіжому сифілісі зазвичай:
а) незапальні; б) рясні*; в) несиметричні; г) неяскраві; д) згруповані.
119. Основними ураженнями шкіри та слизових оболонок при природженому ранньому сифілісі є все назване, крім:
а) дифузна інфільтрація шкіри; б) папульозні висипи; в) специфічна нежить; г) сифілітична пузирчатка; д) фолікулярний гіперкератоз*.
120. Реакцію іммобілізації блідих трепонем проводять з метою:
а) підтвердження діагнозу сифілісу первинного; б) підтвердження діагнозу сифілісу вторинного свіжого; в) підтвердження діагнозу сифілісу прихованого*; г) контролю за лікуванням; д) вирішення питання про зняття хворого з обліку.
121.Гонококи можуть поширюватись в организмі хворих такими шляхами:
а) лімфогенного; б) гематогенного; в) по поверхні слизових оболонок геніталій; г) трансканалікулярно; д) усіма цими шляхами*.
122. Збудник гонореї виявляє найбільшу тропність до:
а) багатошарового плоского незроговілого епітелію; б) перехідного епітелію; в) циліндричного епітелію*; г) багатошарового плоского зроговілого епітелію д) кубічного епітелію.
123. У жінок, хворих на гонорею, найчастіше спостерігається така клінічна форма:
а) свіжа гостра; б) свіжа підгостра; в) свіжа торпідна*; г) латентна; д) хронічна.
124. Місцеву терапію при гонореї нижнього відділу сечостатевого тракту застосовують:
а) при непереносності антибіотиків; б) при рецидиві захворювання; в) при свіжій торпідній формі; г) при хронічній формі; д) при всіх названих випадках*.
125. До препаратів, що діють на неспецифічну реактивність організму, належать усі названі, крім:
а) пірогеналу; б) продигіозану; в) гоновакцини*; г) левамізолу; д) метілурацилу.
126. Бактеріоскопічна ідентифікація гонококів грунтується на таких ознаках, окрім:
а) парність коків; б) нерухомість; в) грам-позитивність*; г) внутрішньоклітинне розташування; д) бобоподібність форми.
127. Найчастішою причиною рецидивів гонореї є асоціація гонококів з:
а) хламідіями; б) дріжжовим міцеліем; в) трихомонадами*; г) уреаплазмами; д) гарднерелами.
128. Хворому на гострий гонорейний орхоепідідіміт проводяться усі названі дослідження, окрім дослідження:
а) секрету простати*; б) виділень з уретри на наявність інших патогенних збудників; в) клінічного аналізу сечі; г) клінічного аналізу крові; д) двостаканової проби сечі.
129. Ознаками гострого катарального простатиту є все назване, окрім:
а) гіперестезії у ділянці живота; б) гнійні виділення з уретри; в) нічні полюції; г) щільно-еластична консистенція передміхурової залози при пальпації; д) виявлення ущільнень на поверхні передміхурової залози при пальпації*.
130. Протипоказанням для проведення вогнищевої гоновакцинації є:
а) гострий запальний процес; б) вагітність; в) менструація; г) протипоказаннь немає; д) усе вказане*.
131. Встановлення вилікуваності гонореї починається після закінчення лікування у строки:
а) у чоловіків, жінок та дітей через 7 – 10 днів*; б) у чоловіків та жінок через 1 міс; в) у жінок після першої ментруації; г) у дітей одразу після закінчення лікування; д) у дітей черех 1 міс.
132. Хворому встановлений діагноз переднього уретриту хламідійної етіології. Антибіотик якої групи слід призначити пацієнту?
а) аміноглікозид; б) фторований хінолон*; в) цефалоспорин 4-го покоління; г) групи імідазолів ; д) флуконазол.
133. Ознаками ендоцервіциту є все вказане, крім:
а) слизова пробка у цервікальному каналі*; б) слизово-гнійні виділення з цервікального каналу; в) ерозії шийки матки; г) ретенційні кісти шийки матки; д) гіпертрофія шийки матки
134. Гарднерели це:
а) грам-негативні кокобацили; б) грам-варіабельні кокобацили*; в) грам-позитивні кокові форми мікроорганізмів; г) грам-позитивні бацилярні форми мікроорганізмів; д) грам-варіабельні кокові форми мікроорганізмів.
135. З метою провокації при трихомоніазі використовують всі заходии, крім:
а) гоновакцинація*; б) введення пірогеналу; в) бужування уретри; г) інстиляції; д) масаж уретри.
136. Методи діагностики урогенітального хламідіозу включають:
а) цитологічні; б) серологічні; в) виділення збудника на клітинах МакКоя; г) полімеразна ланцюгова реакція; д) усе назване*.
137. Піхвові гарднерели це:
а) факультативні анаероби*; б) факультативні аероби; в) облігатні анаероби; г) облігатні аероби; д) все назване.
138. З метою діагностики трихомоніазу в жінок досліджують:
а) виділення уретри; б) “нитки” в сечі; в) виділення з цервікального каналу; г) виділення із заднього склепіння піхви; д) все назване*.
139. З метою діагностики трихомоніазу в чоловіків слід досліджувати все назване, крім :
а) виділення уретри; б) секрет простати; в) “нитки” у сечі; г) “нитки” у промивних водах прямої кишки*; д) секрет сім”яних пухирців.
140. Терміном “ключова” клітина називається:
а) клітина циліндричного епітелію, що має внутрішньоплазматичні включення; б) клітина піхвового епітелію, що вкрита грамваріабельною мономорфною паличковою флорою; в) клітина піхвового або уретрального епітелію, що вкрита повністю або частково грамваріабельними кокобацилярними мікроорганізмами*; г) клітина піхвового епітелію, що вкрита повністю або частково грам-позитивною паличковою флорою; д) спорова форма мікроорганізму.
141. Бактеріальний вагіноз, що перебігає у вигляді моноінфекції без ускладнень, характеризується скаргами:
а) незначна кількість виділень з неприємним запахом, що підсилюється під час менструації та після статевого акту*; б) рясні виділення з неприємним запахом, свербіж, печіння у ділянці зовнішних статевих органів; в) дізуричні явища, свербіж, печіння у ділянці зовнішних статевих органів; г) ниючий біль внизу живота, рясні виділення з неприємним запахом; д) все назване правильно.