Лікування псоріазу

Медицина для Вас

Рефераты по медицине, лекции по медицине

Лікування псоріазу

У зв`язку зі складним і недостатнім вивченням механізмів розвитку псоріазу, дотепер не існує єдиної ефективної схеми лікування псоріазу.
Серед лікарських препаратів, що їх застосовують для лікування хворих на псоріаз, провідне місце займають вітаміни, гормони, імуномодулятори, цитостатики.
Велику рольув лікуванні псоріазу відіграють суворе дотримання дієти № 5 та санація вогнищ хронічної інфекції (мигдалини, зуби, жовчний міхур, сечостатеві органи).
Для швидкого і ефективного переведення прогресивної стадії псоріазу в стаціонарну бажано використовувати експургаторний метод, який полягає у триденному частковому голодуванні. Хворому зранку натще дають випити 1 – 2 літри 3% розчину магнезії (послабливе) порціями по 10 мілілітрів протягом 2 год. Через 2 год після прийому магнезії, а також увечері цього самого дня і вранці та увечері 2го та 3го днів слід прийняти по 3 г активованого вугілля. Пити в ці три дні можна тільки лужну воду (трускавецька, поляна квасова) без газу в будь-якій кількості. Їсти можна: в перший день – один сухар і одну картоплину “в мундирі”, одне печене яблуко (не червоне, без цукру); в другий день – всього по два; в третій день – всього по три та одну склянку нежирного кефиру ввечері. Слід пам`ятати, що експургаторний метод не проводять повним обсягом дітям, літнім особам, діабетикам та хворим на виразкову хворобу шлунку та гастроентерит в стадії загострення. До і після прийому активованого вугілля не можна вживати їжу протягом двох годин.
Для лікування псоріазу широко застосовують практично всі водо- і жиророзчинні вітаміни. З комплексних полівітамінних препаратів рекомендується декамевіт або ундевіт в поєднанні з жиророзчинними вітамінами: А в дозі 50 – 60 тис ОД/доб, Е – 200 мг/доб і D3 – 10 – 15 тис ОД/доб курсами по 1 – 1,5 міс з інтервалами 1 – 2 місяці. У ряді випадків, замість декамевіту, застосовують есенціале (двомісячні цикли прийому) в поєднанні з жиророзчинними вітамінами. У тяжких випадках на початку курсу лікування ессенциале вводиться внутрішньовенно щодня по 5 – 10 мл протягом 10 днів, а потім всередину по 2 капсули 3 рази на день 1,5 – 2 місяці.
Одночасно з вітаміном D3 хворі приймають кальцію глюконат в дозі 0,5 г три рази на добу протягом 3 – 4 тижнів. При цьому обов`язковий контроль рівня кальцію в крові.
Для лікування псоріазу використовують цілу низку біогенних і стимулювальих препаратів. Зокрема бефунгін протягом 4 міс в звичайних дозах і паралельно протягом 2 міс – екстракт елеутерококу, а потім настянку аралії також протягом 2 міс.
У стаціонарних умовах широко застосовують гемодез по 200 мл в/в краплинно через день (на курс лікування – 5 інфузій), натрію тиосульфат 30% по 10 мл в/в через день (на курс – 10 ін`єкцій), вітамін В 12 по 500 мкг внутрішньом`язово (в/м) через день, препарати брому, антигістамінні (кларитин та ін.) і седативні засоби, транквілізатори.
В окремих випадках при тяжких формах псоріазу призначають фторзаміщені глюкокортикоїдні препарати (триамцинолон, дексаметазон, бетаметазон) в помірних добових дозах короткочасними курсами. Гідрокортизон і преднізолон мають при псоріазі менш виражений терапевтичний ефект порівняно із фторзаміщеними препаратами. Застосовують дипроспан (бетаметазона динатрію фосфат 2 мг + бетаметазона дипропіонат 5 мг) у вигляді 3 – 5 в/м ін`єкцій з інтервалом 7 – 14 днів.
У рідкісних випадках при тяжких формах псоріазу, що не піддаються лікуванню звичайними методами, застосовуються цитостатичні препарати, зокрема метотрексат в дозі 2,5 мг два рази в день циклами по 5 – 7 днів з триденними інтервалами між циклами. На курс лікування звичайно призначають 3–5 циклів, потім хворий тривалий час приймає метотрексат у дозі 5 – 7,5 мг 1 раз на тиж. Віддалені результати лікування метотрексатом не можна вважати задовільними, до того ж у разі його застосуванні є загроза фіброзного переродження печінки. На початкових етапах такого переродження функціональні печінкові проби залишаються абсолютно нормальними, у зв`язку з чим їх не слід використовуватися для ранньої діагностики такого грізного ускладнення.
Для лікування псоріазу в комплексі з іншими засобами застосовують імуномодулювальні препарати, що дає змогу до деякої міри досягти корекції імунних порушень і значно скоротити терміни лікування. Тимоген зазвичай призначають щодня в/м по 1 мл 0,01% розчину протягом 10 днів.
Для лікування хворих з поширеними і тяжкими формами псоріазу використовують циклоспорин А (сандіммун, 5 мг/кг/доб протягом 2–3 місяців) – представник групи імуносупресивних препаратів. Найближчі результати лікування вельми позитивні, але рецидиви хвороби спостерігалися в усіх хворих протягом 1 – 7 міс.
У комплексній терапії псоріазу досить широко застосовують методи екстракорпоральної детоксикації крові – гемосорбція і плазмаферез. Зазвичай проводять один сеанс гемосорбції, а потім 4 – 5 сеансів плазмаферезу з інтервалом у 5 – 7 днів. Результати тривалих спостережень за хворими показали доцільність застосування вказаних методів.
Ентеросорбцію з використанням силарду (високодисперсний кремнезем) також є ефективним методом лікування псоріазу. Сорбційна здатність силарду перевищує таку у вугільних сорбентів у багато десятків разів, до того ж його мікрочастки не діють негативно на слизову оболонку кишечника. Лікування починають з 10 – 14-денного курсу терапії силардом у дозі 1 г три рази в добу за 1 год до їді або через 1,5 год після неї. Такий метод дає змогу досягти поліпшення стану хворого вже в перші дні лікування і не супроводжується ніякими побічними явищами і ускладненнями. У подальшому хворі продовжують лікування перерахованими вище методами. Курси прийому силларда іноді потрібно повторювати з інтервалом у 20 – 30 днів. Ефективність ентеросорбції не поступається (а іноді перевершує) ефективність гемосорбції, а її безпека, безумовно, вища.
У терапії псоріазу широко застосовують найрізноманітніші методи фізіотерапії. Одним з них є фотохіміотерапія, яку проводяться із застосуванням пуваленом (8-метоксипсорален), іншими фурокумаринами або тигазона (діюча речовина – етритинат – синтетичний ароматичний аналог ретиноєвої кислоти). Ультрафіолетове опромінювання (УФО) з довжиною хвилі 320 – 380 нм здійснюється за допомогою спеціальної установки ПУВА. Пувален призначають в дозі 15 мг, тигазон – 20 – 50 мг на день опромінювання. У разі протипоказань до прийому пувалену, інших фурокумаринів і тигазона хворим проводять селективну ПУВА-терапію, тобто тільки опромінювання довгими УФ-променями. Останнім часом як фотосенсибілізатор шкіри використовують бактеріородопсин.
Широко використовується зональне УФО за Потоцьким. Воно включає 2 курси почергового опромінення 12 зон шкіри 2 – 4 еритемними дозами.
При псоріазі потрібно рекомендувати курортотерапію на з сіроводородними і радоновими джерелами українські (Немирів, Любень Великий, Синяк, Хмільник, Солотвине та ін.), а також на курорті Смердаки в Словаччині. Істотну лікувальну роль відіграє і кліматотерапія. Прекрасні умови на берегах Мертвого моря в Ізраїлі: сухий, спекотний клімат, інтенсивна інсоляція і унікальний склад морської води. Озеро Кунигунда, що на Закарпатті, вода приблизно однакова складом із водою Мертвого моря.
При кваліфікованому регулярному етапному лікуванні з подальшим перебуванням на вказаних курортах вдається досягти стійкої ремісії псоріазу протягом багатьох місяців і навіть кількох років.
Значна роль у комплексній терапії хворих на псоріаз належить зовнішньому медикаментозному лікуванню. Широке застосування знайшли препарати, що містять глюкокортикоїдні гормони: синалар (флуцинар, синафлан), локакортен (лоринден), ультралан, фторокорт. Ефективніші целестодерм, дипросалік, тридерм. Найбільш перспективними і найбільш ефективними в цей час є елоком (хлорзаміщенний препарат) і дермовейт (фторзаміщенний препарат).
Широко використовують мазі, що містять деривати вітаміну D3 (кальцитриол) – дайвонекс, псоркутан та ін., які при зовнішньому застосуванні не дають системної дії, властивої вітаміну D2 і D3.
У стаціонарній стадії захворювання при значно вираженій інфільтрації шкіри у вогнищах ураження необхідно використовувати препарати дьогтю і більш ефективний препарат – рідина лісова №1 і №2. Це дьогтеподібна маса зі специфічним запахом, що виробляється шляхом сухої перегонки визначеної деревної породи. Можна використати й інші мазі – солідолову, нафталанову, а також лінімент дибунолу тощо, але за терапевтичною ефективністю вони поступаються рідинам лісова №1 і №2. Позитивно впливають мазі та інші лікарські форми для зовнішнього застосування, що містять цигнолин або дитранол (дитрастик, міканол).
Гарного місцевого ефекту можна бути досягнути при застосуванні комбінованої мазі, що включає саліцилову кислоту, сірку, цитостатики (циклофосфан), стрептоцид, клотримазол і димексид. Як основу в такій мазі використовують вазелін, ланолін, олії або патентовані глюкокортикоїдні мазі (синалар, лоринден та ін).
Призначення лікування псоріазу в кожному окремому випадку вимагає індивідуального підходу і відповідного добору методу терапії.

Диспансерне динамічне спостереження. Лікар військової частини проводить огляд осіб, що лікувалися з приводу псоріазу, один раз на 3 міс, дерматолог – два рази на рік. Лабораторні дослідження (клінічні і біохімічні аналізи крові і сечі) – один-два рази на рік. Тривалість спостереження, якщо немає висипів – 3 роки. Консультація терапевта, невропатолога – за показанням.

Метки: , , ,

Опубликовано в Шкіряні захворювання пользователем admin on августа 24, 2012 at 8:30.

Add a comment



Previous Post:

Next Post:

No Replies

Feel free to leave a reply using the form below!


Leave a Reply

(Spamcheck Enabled)