Лікування наркоманії

Медицина для Вас

Рефераты по медицине, лекции по медицине

Лікування наркоманії

Медикаментозне лікування наркоманії застосовується, по-перше, для купірування абстінентних розладів, що розвиваються при припиненні прийому наркотика, і по-друге, для відновлення функцій різних органів і систем, порушених внаслідок хронічної інтоксикації наркотичними речовинами.
Купірування абстінентних явищ. При надходженні наркомана в стаціонар необхідно передусім вирішити питання про спосіб позбавлення наркотика. Застосовують як одномоментний (абортивний) спосіб, коли наркотик віднімають відразу, так і поступове зниження дози звичного наркотичного засобу. Одномоментний спосіб можна застосовувати при всіх видах наркоманії, крім барбітурової. При барбітурової наркоманії швидке позбавлення хворого від наркотика може викликати розвиток важких психозів і небезпечного для життя епілептичного статусу.
Більш переважним є спосіб поступового позбавлення наркотика. Після уточнення вигляду наркоманії хворому призначається звичний йому препарат в щоднних дозах, що знижуються для нього, з таким розрахунком, щоб до 7-го дня перебування в стаціонарі препарат був повністю відмінений. При опійній абстіненції призначається морфін в дозі 1-2 мл 1% розчину підшкірно, спочатку 2 рази на добу, потім 1 раз на ніч. Барбітурати призначаються по 0,5 г два рази в день з подальшим зниженням дози, а потім скасування її. Застосовується також спосіб поступового зниження концентрації розчину наркотика для прийому всередину.
Для купірування явищ абстіненції застосовуються гипоглікемічні дози інсуліну по 12-16 МЕ підшкірно, парентеральне, а потім і пероральне введення транквілізатору: діазепаму (седуксену) по 2 мл 0,5% розчину внутрішньом’язово 3 рази в день і всередину по 0,01 г в таблетках 3 рази в день, еленіуму по 0,01- 0,03 г в таблетках. У деяких випадках призначаються нейролептики: аміназин по 2 мл 2,5% розчину внутрішньовенно, етаперазін по 0,01 г в таблетках 2 рази в день, тіорідазін (сонапакс) по 0,05 г в таблетках 3 рази в день, хлорпротіксен по 0,015 г в таблетках 3 рази в день, а також антідепресанти (амітріптілін по 0,025 г в таблетках 3 рази в день).
Через 4-5 днів зникають явища абстіненції при застосуванні пірацетама (ноотропила) по 0,4 г в таблетках 3 рази в день, пірроксану по 0,015 г в таблетках 3-4 рази в день всередину або по 1 мл 1% розчину підшкірно.
Для полегшення явищ, що розвивають абстіненції використовують також комбінації гангліоблокуючих (пентамін по 1-2 мл 5% розчину внутрішньом’язово 4 рази в день або дімеколін по 0,05 г в таблетках 2 рази в день) і курареподібних препаратів (мелліктін по 0,02 г в таблетках 4 раза в день). Нарівні з цим показані курси внутрішньовенних вливаний 10% розчину хлорида кальцію по 10 мл і 40% розчину глюкози по 10 мл, внутрішньом’язові ін’єкції 25% розчину сульфату магнію по 10 мл, а також вітамінотерапія (вітаміни В1, РР, С).
При барбітурової абстіненції важливою задачею є купірування епілептиформних судом і профілактика епілептичного статусу. Для цього застосовується карбамазепін (фінлепсін, тегретол) в таблетках по 0,2 г два рази в день з поступовим збільшенням до 0,4 г дві-три рази в день.
Соматичні розладі при наркоманіях лікуються відповідно до свідчення.
Після купіровання абстіненції показане тривале до 2-3 місяців перебування хворого в умовах психіатричного відділення, в основному для зменшення психічної залежності, відмінної винятковою стійкістю.

Опубликовано в Лекції, статті з медицини пользователем admin on октября 7, 2012 at 14:29.

Add a comment

Comments are closed.