Кандидоз

Медицина для Вас

Рефераты по медицине, лекции по медицине

Кандидоз

Кандидоз (сandidosis) зумовлюють різні види грибків роду Candida, переважно Candida albicans. Вони значно поширені у клінічно здорових осіб. Їх можна виявити в роті (47%), кишечнику (27%), анальній ділянці (12%), статевих органах (10%). В останньому триместрі вагітності кандидоз виявляється до 60% випадків, а в онкологічних хворих – до 70%. Грибки Candida в нормальних умовах є сапрофітами, але під впливом деяких чинників (масивна антибіотикотерапія; тривале вживання глюкокортикостероїдів і цитостатиків, оральних контрацептивів; цукровий діабет; гіпотиреоїдизм; гіпопаратіреоїдизм; гіпоадренокортицизм; онкологічні захворювання; імунодефіцитні стани, гіповітаміноз; тривале подразнення шкіри та слизових оболонок), що зменшують імунологічну реактивність, можуть спричиняти захворювання.
Розрізняють такі клінічні види кандидозу:
1. Кандидоз шкіри та нігтів.
2. Кандидоз слизових оболонок.
3. Хронічний генералізований (грануломатозний) кандидоз шкіри та слизових оболонок.
4. Дисемінований (системний) кандидоз.
5. Кандидоз внутрішніх органів.
6. Кандидозний сепсис.

Кандидоз шкіри та нігтів
Кандидоз великих складок. Розвивається в пахових, міжсідничних, пахвових складках та під молочними залозами в жінок. Виникає яскраво-червона еритема, що має вигляд лакованої, з білуватими нальотами і периферійним відшаруванням епідермісу. На тлі еритем бувають тріщини, фліктени, ерозії. Суб`єктивно непокоять свербіж, печіння.
Кандидозна міжпальцева ерозія. Розвивається у дорослих переважно на кистях, а в дітей – стопах. Здебільшого уражаються складки між ІІ і ІІІ та ІІІ і ІV пальцями. Шкіра навколо ерозії червона, мацерована, має відшарування епідермісу по краях і білий наліт.
Кандидозна пароніхія. Нігтьовий валик болючий, яскраво-червоний. При натисканні на нього виділяється краплина гною.

Кандидоз слизових оболонок
Кандидозний стоматит (пліснявка). Виникає у немовлят і осіб, що приймали антибіотики, цитостатики, глюкокортикостероїди. На щоках, язиці, яснах, піднебінні з”являються множинні крапкові або сироподібні нальоти на фоні яскраво-червоних ділянок слизових оболонок, що дуже сверблять. Нальоти спочатку легко видаляються тампоном, згодом лишаються дрібні ерозії.
Кандидозний вульвовагініт. Слизова оболонка піхви яскраво-червона, дещо набрякла. В складках накопичуються білуваті сироподібні густі нальоти. Виділення бувають значними. Суб`єктивно – свербіж, болючість, печіння.
Хронічний генералізований (грануломатозний) кандидоз шкіри і слизових оболонок. Є рідкісною формою кандидозу немовлят на тлі імунодефіциту або генетичних аномалій. Починається захворювання з ураження ротової порожнини, далі виникають пароніхії та висипи на шкірі у вигляді червонуватих плям, що незначно лущаться, та папул, які згодом стають пухлиноподібними утвореннями з вегетацій та кірок.

Дисемінований (системний) кандидоз
Виявляється у вигляді ураження:
а) дихальних шляхів – фарингіти, ларингіти, бронхіти, бронхопневмонії, що мають затяжний перебіг;
бтравного каналу – езофагіт, гастрит, ентерит, коліт;
в) сечовивідної системи – уретрит, простатит, цистит, пієлонефрит.

Кандидозний сепсис
Переважно є ускладненням вісцерального кандидозу. Нерідко уражаються печінка, кістки, центральна нервова система.
Діагностика кандидозу грунтується на типовій клінічній картині, виявленні збудника під час мікроскопії дослідного матеріалу та культуральній діагностиці.
Диференціюють кандидоз із епідермофітією, піодерміями, мікробною екземою, червоним плоским лишаєм, себорейним дерматитом, сифілідами.
Профілактика кандидозу полягає в усуненні чинників, що сприяють його виникненню, раціональній терапії антибіотиками, цитостатиками та гормональними препаратами, лікуванні ендокринопатій та імунодефіцитів, дотриманні санітарних норм, а також раціональному харчуванні.

Лікування кандидозу
З раціону на час лікування бажано вилучити солодощі, гострі та солоні страви, вироби з білого борошна.
При ураженні шкіри призначають туширування 2% йодом, фукорцином, 1% метиленовим синім, змазування протигрибковими мазями.
Для ротової порожнини ефективні часті полоскання содою (1 чайна ложка на склянку води), відваром ромашки, рожевим розчином калію перманганату. За потреби призначають протигрибкові антибіотики загальної дії. Перевагу віддають орунгалу, нізоралу, флюконазолу (діфлюкан) та ністатину, разова і курсова доза яких залежить від поширеності й тяжкості ураження. При кандидозному вульвовагініті для місцевого лікування широкого застосовують свічки з ністатином, леворином, пімофуцином, гіно-травоген-овулум, дактарин, кліон-Д, макмірор, піхвові таблетки тержинан, тампони з 10% розчином натрію тетраборату (бури) в гліцерині. Імунокорекція показана при хронічному та хронічно-рецидивуючому перебігу захворювання.

Метки: , , ,

Опубликовано в Шкіряні захворювання пользователем admin on августа 24, 2012 at 4:07.

Add a comment



Previous Post:

Next Post:

No Replies

Feel free to leave a reply using the form below!


Leave a Reply

(Spamcheck Enabled)