Герпетиформний дерматоз Дюринга

Медицина для Вас

Рефераты по медицине, лекции по медицине

Герпетиформний дерматоз Дюринга

Герпетиформний дерматоз Дюринга (Dermatosis herpetiformis Duhring) – хронічно-рецидивуюче захворювання, етіологія якого остаточно не з’ясована. Вважають, що це захворювання є аутоімуннми і виникає на тлі атрофії ворсинок тонкої кишки, дисфункції щитоподібної залози, органів травлення та кровотворення, наявності злоякісних пухлин, вогнищ хронічної інфекції, ідіосинкразії до речовин, що містять галогени, особливо йоду. Виникає в будь-якому віці, але переважно захворюють чоловіки в віці 20 – 30 років. На різних ділянках шкіри з’являються згруповані висипання, що можуть мати системне розташування (по ходу нервових стовбурів). Характерний істинний поліморфізм висипів. Одночасно можуть виникати еритеми, пухирці та пузирі з прозорим вмістом, пухирі, папули та папуловезикули. Типовою є локалізація висипів на шкірі тулуба та розгинальних поверхнях кінцівок. У 10% випадків уражаються слизові оболонки рота. Суб’єктивно хворих непокоять виражений свербіж, що може дещо посилюватись уночі, дратівливість, загальне нездужання, інколи – субфібрилітет. Перебіг захворювання циклічний з періодами неповних ремісій, може тривати протягом десятиріч. Можливе самостійне виліковування (до 10 – 11% випадків). Після гоєння лишаються характерні бурувато-коричнюваті пігментації, які згодом зникають безслідно. Прогноз для життя сприятливий. При діагностиці герпетиформного дерматозу Дюринга слід враховувати:
- істинний поліморфізм висипань;
- герпетиформне розміщення висипань;
- симетричність уражень;
- виражений свербіж, що може посилюватись уночі;
- невиразність загальних розладів;
- хронічно-рецидивуючий перебіг;
- еозинофілію крові та пузирної рідини;
- відсутність симптому Нікольського;
- відсутність акантолітичних клітин у мазках-відбитках з ерозій;
- чутливість до речовин, що містять галогени, особливо йоду.

У випадках, коли діагностика герпетиформною дерматозу Дюринга ускладнена, проводять пробу Ядасона, яку в разі потреби роблять у 3 етапи: 1-й полягає у нанесенні на видимо неуражену шкіру хворого на площу 1 см2 50% мазі калію йодиду під оклюзійну пов’язку на 24 год. Проба вважається позитивною, якщо протягом 24 год під пов’язкою з’являються висипання, що супроводжуються значним свербежем. У разі сумніву можна превести 2-й етап проби Ядасона, що полягає у нанесенні калію йодиду на ділянку шкіри хворого, де вже є висипи. Проба вважається позитивною, якщо колір висипань протягом 24 год стає яскравішим, а відчуття свербежу значно посилюється. За сумніву в результаті 2 етапу проби Ядасона можна зробити її 3 етап. Хворому протягом доби пропонують випити 2 – 3 столові ложки 10% розчину калію йодиду. Проба вважається позитивною за появи протягом 24 год свіжих висипів на будь-яких ділянках шкіри, що супроводжуються вираженим свербежем.
Диференціюють герпетиформний дерматоз Дюринга з пемфігоїдами, акантолітичною та доброякісною сімейною пузирчатками, оперізуючим герпесом, субкорнеальним пустульозом, токсикодерміями, багатоформною ексудативною еритемою, стрептодермією.
При лікуванні герпетиформного дерматозу Дюринга передусім забороняють контакт із речовинами, що містять галогени. Так йод входить до складу деяких лікувальних препаратів, йодованої солі, типу “Екстра полісся”, морепродуктів; фтор є в більшості сучасних зубних паст; хлор входить до складу мийних та дезінфікційних засобів; бром – міститься в окремих заспокійливих препаратах. Бажано значно скоротити вживання харчових продуктів, що містять клейковину (хліб, інші злакові). Найефективнішими в лікуванні герпетиформного дерматозу Дюринга в наш час є препарати сульфонової групи: ДДС, димоцифон, дуоцифон, дапсон, які призначають по 0,1 двічі на день 5–денними курсами з 3-денними інтервалами; або 10 – 15 денними курсами з 5 – 7-денними інтервалами під контролем формули крові. Якщо немаєсульфонів призначають сульфоніламіди у загальних дозах. За відсутності ефекту від сульфонів або сульфаніламідів призначають системні глюкокортикостероїди в еквіваленті 20 — 80 мг перорального преднізолону. Одночасно бажано проводити лікування фонових захворювань, призначати вітаміни препарати заліза та кальцію, антигістамінні засоби. Порожнинні елементи висипів зазвичай проколюють і надалі змазують фукорцином, 1% розчинами анілінових фарбників і 2 – 5% розчином калію перманганату. Для місцевої терапії використовують також мазі, що містять глюкокортиковстероїди, дерматол, антибіотики. Іноді призначають ультрафіолетове зональне опромінення суберитемними дозами, ультразвук паравертебрально, лікувальні ванни з хвоєю, ромашкою, дубовою корою. Проходження військової служби та санаторно-курортне лікування на морських узбережжях хворим на герпетиформний дерматоз Дюринга протипоказані.

Метки: , ,

Опубликовано в Шкіряні захворювання пользователем admin on октября 7, 2012 at 9:05.

Add a comment

Comments are closed.