Фотодерматози

Медицина для Вас

Рефераты по медицине, лекции по медицине

Фотодерматози

Фотодерматози – захворювання шкіри, зумовлені діїєю сонячних променів. Розрізняють фотодерматози, що виникають внаслідок фототравматичної дії та внаслідок впливу фотосенсибілізаторів. Процеси, які визиваються дією облігатних фотосенсибілізаторів, називаються фототоксичні реакції, а дією факультативних фотосенсибілізаторів – фотоалергічні реакції.
Фототравматичні реакції. Виникають здебільшого в осіб із ніжною, погано пігментованою шкірою.
Гострий сонячний дерматит з’являється через 2 – 4 год прихованого періоду у вигляді еритематозної або еритематозно-бульозної форми.
Хронічний сонячний дерматит локалізується на відкритих ділянках шкіри, переважно у моряків і селян, внаслідок особливостей умов їхньої праці.
Лікують фототравматичні реакції так, як дерматити.
Профілактика полягає у використанні фотозахисних кремів.
Фототоксичні реакції. Облігатні фотосенсибілізатори, що здатні викликати фототоксичні реакції, виробляються в організмі хворих (порфірини) – порфірія, або потрапляють ззовні. Останні часто є похідними вугілля і нафти (асфальт, гудрон, рубероїд, смоли), а також рослинних фурокумаринів і пігментів (гречка, пастернак, осока, ефірні олії, в тому числі і в одеколонах).
Висипання стійкі. Первинні морфологічні елементи – еритеми та пузирі. Вторинні – ерозії, поверхневі виразки, атрофічні рубці, гіперпігментації. У хворих на порфірію в сечі визначається підвищений вміст порфіринів ( у нормі до 0,04 мг уропорфірину та до 0,08 мг копропорфірину), внаслідок чого вона може мати рожевий або червонуватий колір.
Лікування полягає у призначенні нікотинової кислоти, вітамінів групи В, похідних хініну, ентеросорбентів, кровопускання по 300 – 500 мл .
Для профілактики слід дотримувати раціональних дієти та способу життя, застосовувати фотозахисні креми.
Фотоалергічні реакції. Факультативні фотосенсибілізатори можуть продукуватись в організмі людини за умови тривалого білкового голодування. Частіше вони потрапляють ззовні. Це, в першу чергу, медикаменти – сульфаніламідні, антигістамінні препарати, топічні глюкокортикостероїди, барбітурати, тетрацикліни, аміназин, грізеофульвін, ПАСК, статеві гормони. Також варті уваги щавель, мийні засоби, компоненти губних помад, солі хрому, етилований бензин.
За клінічною картиною розрізняють: сонячну екзему – в разі превалювання мікровезикул на тлі еритематозної шкіри; сонячну кропивницю – при наявності уртикарних висипань; сонячне пруриго – якщо є папульозні та уртикарні висипи на тлі вираженої ліхеніфікації.
Лікування. В першу чергу слід визначити можливий фотосенсибілізатор та припинити його контакт з організмом хворого. Призначають молочно-рослинну дієту та дезінтоксикаційну терапію.
Профілактика полягає у запобіганні контактам з визначеними алергенами.

Метки: , ,

Опубликовано в Шкіряні захворювання пользователем admin on октября 7, 2012 at 7:16.

Add a comment



Previous Post:

Next Post:

Comments are closed.