Фавус або парша

Медицина для Вас

Рефераты по медицине, лекции по медицине

Фавус або парша

Фавус (Favus), або парша, виникає внаслідок зараження антропофільним (Trichophytum Schonleini) та зооантропофільним (Trichophytum quinkeanum) трихофітоном. Грибками, що можуть уражати мишей, котів, собак, коней та овець. Контагіозність невелика. Хворіють переважно ослаблені діти та жінки на тлі ендокринопатій та послаблення імунологічної реактивності. Уражаються гладка шкіра, волосиста частина голови та нігті. Інкубаційний період триває 2 – 3 тижні.
При фавусі гладкої шкіри на тлі помірнозапалених рожевих плям утворюються жовтуваті скутули діаметром до 5 мм (скутулярна форма). Скутула (щиток) – блюдцеподібний сухий корковий елемент із западінням у центрі, що є чистою культурою збудника. Іноді захворювання виявляється незначними плямами, що лущаться навколо волосяних фолікулів пушкового волосся обличчя, шиї та кінцівок (еритематозно-сквамозна форма) або згрупованих везикул ( везикульозна форма).
На волосистій частині голови виникають великі червоні запальні плями, вкриті скутулами (скутулярна форма), або сірувато-білим лущенням (сквамозна форма). Іноді ураження нагадує імпетиго (імпетигінозна форма). Волосся у вогнищах не обламується, як при інших трихомікозах, а випадає. При розрішенні лишаються гладкі білі атрофічні рубці. Характерним є мишачий (амбарний) запах. Часто порушується загальний стан хворих, запалюються потиличні, шийні та привушні лімфовузли.
Лікування фавуса при локалізації на гладкій шкірі проводять строком до 2 тиж, а на волосистій частині голови – 2 місяців.
Для діагностики враховують наявність типових клінічних проявів, епідеміологічного анамнезу (контакту з хворими людьми й тваринами) та дослідження лусочок і волосся на грибки, огляд під лампою Вуда.
Диференціюють трихомікози з карбункулами, фурункулами, стафілококовим сикозом, іншими грибковими захворюваннями, алопецією, псоріазом, себорейною екземою.
Профілактика трихомікозів: виявлення та своєчасне лікування хворих людей та тварин; уникнення контактів із речами хворих, їхня дезінфекція; проведення профілактичних оглядів у дитсадках та школах; санітарно-просвітницька робота; санітарно-епідеміологічний контроль перукарень; проведення профілактичних щеплень худобі.

Метки: , , ,

Опубликовано в Шкіряні захворювання пользователем admin on августа 24, 2012 at 4:01.

Add a comment



Previous Post:

Next Post:

No Replies

Feel free to leave a reply using the form below!


Leave a Reply

(Spamcheck Enabled)