Еритема хронічна мігруюча
Еритема хронічна мігруюча (erythema chronicum migrans), або хвороба Лайма. Виникає після укусів лісових кліщів, внаслідок зараження ранки бореліями, які можуть бути в їхній слині. Для захворювання характерна сезонність у травні-серпні. Через 3 – 50 днів на місц і укусу кліща виникає еритема, яка периферійно росте, набуваючи іноді значних розмірів. Процес триває протягом кількох місяців, без значних загальних розладів. Розрішення еритеми здебільшого починається з центру, деколи на тлі продовження підсипань по периферії. Якщо хворобу не лікувати, можуть з`явитися вторинні еритеми, розвинутись енцефаліт, міокардит, артрит, подібний до ревматоїдного.
Лікування проводять антибіотиками протягом 10 діб. Перевагу віддають макролідним, тетрацикліновим препаратам та пеніциллінам. Місцево уражену ділянку шкіри змазують 2% йодом після легкого безкровного пошкрябування її ін`єкційною голкою, ультрафіолетове опромінення в еритемній дозі, мазі з антибіотиками, антигістамінні препарати, вітаміни.
Профілактика полягає в захисті шкіри від кліщів під час перебування в лісі, правильному видаленні кліщів у разі укусів та вакцинації.
Похожие статьи:
Метки: інфекційні еритеми, дерматологія, лікування, шкіряні захворювання