Демодекоз

Медицина для Вас

Рефераты по медицине, лекции по медицине

Демодекоз

Демодекоз – паразитарне захворювання шкіри, що спричинює кліщ Demodex folliculorum. Демодекс у звичайних умовах є сапрофітом сальних залоз. Він передається від матері до дитини вже на 2 тиж після пологів. Сприятливі умови для розвитку демодексів з`являються при зміні характеристик шкірного сала, що виникають при захворюваннях органів травлення – гастро-дуоденітах, холецистітах, колітах, порушеннях функції печінки.
Хворі скаржаться на висипи на шкірі обличчя, більш або менш виражений свербіж на ділянках висипань, свербіж повік, і, внаслідок цього, на порушення сну, емоційну неврівноваженість.
Улюбленою локалізацією висипів є шкіра крил носа, підборіддя, лоба, країв повік. Висипи бувають представленні запальними плямами, папулами, везикулами, телеангіоектазіями, дрібними лусочками на тлі значно ліхенізованої шкіри вогнищ. Іноді в клінічній картині переважають пустули внаслідок приєднання вторинної піодермії.

Клінічні форми демодекозу
1. Еритематозно-сквамозна.
2. Папуло-везикульозна.
3. Пустульозна.
4. Розацеаподібна (переважають стійкі еритеми та телеангіоектазії).
5. Комбінована.
Лабораторну діагностику проводять шляхом мікроскопії зішкрібків шкіри обличчя та пиптиків вій у 20% розчині лугу. Для ліпшого виявлення demodex folliculorum хворим перед дослідженням слід не вмиватися протягом 3 – 5 діб, жінкам – не фарбувати вії та не робити макіяж.
Лікування демодекозу має бути безперервним і тривати близько 45 – 50 діб. Це зумовлено тим фактом, що життя демодекса сягає одного місяця, а лікування спрямоване на винищення його яєць.
Для етіотронного лікування використовують:
1) 20% водно-мильну емульсію бензил-бензоату двічі на добу, змивати яку можна лише через 3 години після обробки. Мазями, що містять бензил-бензоат бажано не користуватись через больовий синдром у, який вони зумовлюють у деяких пацієнтів при потраплянні на обличчя;
2) мазь “Ям” використовують раз на добу за схемою 1й та 2й дні наносять на 2 год; 3й та 4й дні – на 4 години і й та 6й дні – на 6 годин, а з 7 по 45 – 50 на на 8 годин (на ніч);
3) метронідазол по 0,25 – 0,5 двічі на добу протягом 10 – 20 днів;
4) делагіл по 0,25 тричі на день 5 добовими циклами з триденними інтервалами (3 – 5 циклів).
Для патогенетичного лікування використовують:
1) УФО – еритемні дози;
2) полівітаміни;
3) біостимулятори.
Для симптоматичного лікування вживають:
1) антибіотики (переважно доксициклін по 0,1 двічі на добу) – в разі вторинної піодермії;
2) антигістамінні препарати;
3) очні каплі (альбуцид) – при кон`юнктивітах.
Велику увагу приділяють також лікуванню “фонових” захворювань органів травлення та дотриманню дієти № 5.
При ураженнях країв повік, їх слід щоденно обробляти 1% спиртовим розчином брильянтового зеленого або сумішшю рівних частин медичного ефіру та 76% спирту. За допомогою масажу повік можна досягти часткового зменшення кількості кліщів шляхом механічного видалення їх із цибулин вій.
Демодекоз має схильність до рецидивів в осінній та весняний періоди, тому профілактика зводиться до ретельнішого дотримання дієти та гігієнічних заходів саме в ці сезони, а також до лікування “фонових” захворювань, насамперед органів травлення.

Метки: , , , ,

Опубликовано в Шкіряні захворювання пользователем admin on августа 18, 2012 at 8:09.

Add a comment



Previous Post:

Next Post:

No Replies

Feel free to leave a reply using the form below!


Leave a Reply

(Spamcheck Enabled)